ДСТУ ЕN ISO 52000-1:2023 Енергоефективність будівель. Комплексне оцінювання енергоефективності будівель. Частина 1. Загальна структура та методики (EN ISO 52000-1:2017, ІDТ; ISO 52000-1:2017, ІDТ)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ЕN ISO 52000-1:2023
(EN ISO 52000-1:2017, ІDТ; ISO 52000-1:2017, ІDТ)

Енергоефективність будівель
КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
Частина 1. Загальна структура та методики

 
   
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Енергоефективність будівель і споруд» (ТК 302)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 03 квітня 2023 р. № 57 з 2023-10-01

3 Національний стандарт відповідає EN ISO 52000-1:2017 Energy performance of buildings — Overarching EPB assessment — Part 1: General framework and procedures (ISO 52000-1:2017, IDT) (Енергоефек­тивність будівель. Комплексне оцінювання енергоефективності будівель. Частина 1. Загальна структура та методики) і внесений з дозволу CEN-CENELEC, Rue de la Science 23, B-1040 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом за­лишаються за CEN-CENELEC

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ Б EN 15603:2013

Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати задля розповсюдження і розповсюджувати як
офіційне видання цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи

ДП «УкрНДНЦ», 2023

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 52000-1:2017

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Будівля

3.2 Внутрішні та зовнішні умови

3.3 Інженерні системи будівлі

3.4 Енергія

3.5 Енергоефективність

3.6 Розрахунок енергії

4 Познаки, індекси та скорочення

4.1 Познаки

4.2 Індекси

4.3 Скорочення

5 Опис загальної структури та методик

5.1 Результати методу

5.2 Загальний опис методик та порядок дій

5.3 Критерії вибирання методів

6 Основні етапи підготування

6.1 Загальні положення.

6.2 Перелік типів та категорій

6.3 Визначення типів та категорій для певного випадку

7 Розрахункова енергоефективність будівель

7.1 Вихідні дані

7.2 Інтервали обчислення та розрахункові періоди

7.3 Вхідні дані

7.4 Опис методики розрахунку

8 Виміряна загальна енергоефективність та порівняння її з розрахунковою енергоефективністю

8.1 Загальні положення

8.2 Результат методу

8.3 Інтервали вимірювання та період вимірювання

8.4 Вхідні дані

8.5 Методика вимірювання

8.6 Розрахунок енергоефективності на основі виміряної енергії

8.7 Порівняння розрахункової та виміряної енергоефективності

8.8 Звітність про виміряну енергоефективність

9 Загальне оцінювання енергоефективності будівель

9.1 Категоризація будівель та/або просторів.

9.2 Поєднання комунальних послуг, долучених до EPB у кожному просторі

9.3 Корисна площа та об’єм повітря

9.4 Нормалізація за розміром будівлі

9.5 Межа оцінювання та зовнішні границі оцінювання енергоефективності

9.6 Загальна енергоефективність

9.7 Частка відновлюваної енергії

9.8 Показники енергоефективності для інженерних систем будівель

9.9 Методи розрахунку показників енергоефективності для окремої частини будівлі та/або послуги

10 Зонування.

10.1 Загальні положення

10.2 Теплові зони та зони обслуговування

10.3 Простори

10.4 Правила зонування

10.5 Правила присвоєння значень

10.5.1 Розділення

10.5.2  Рекомбінація

10.6 Методика зонування

11 Обчислення енергоефективності, порядок дій та енергетичний баланс

11.1 Загальні положення.

11.2 Загальна методика розрахунку (етапи)

11.3 Принципи розрахунку утилізованих надходжень та втрат

11.4 Вплив автоматизованого управління будівлею (BAC) та управління будівлею інженерними засобами (TBM)

11.5 Дані про клімат та навколишнє середовище

11.6 Загальна енергоефективність

12 Загальний комплексний результат

12.1 Загальні положення

12.2 Підсумкова таблиця кількості енергії на кожний енергоносій та на кожну енергетичну послугу

Додаток А (обов’язковий) Таблиці вибирання вхідних даних та методів. Шаблони

Додаток В (довідковий) Таблиці вибирання вхідних даних та методів. Стандартні варіанти

Додаток С (обов’язковий) Загальні індекси

Додаток D (довідковий) Розрахунок виміряної енергоефективності

Додаток E (обов’язковий) Методи розрахунку показників енергоефективності для частини будівлі та/або послуги

Додаток F (довідковий) Абетковий покажчик термінів

Додаток G (довідковий) Показники для електричної мережі

Додаток H (довідковий) Показники, пропоновані для оцінювання будівель із близьким до нульового рівнем споживання енергії (NZEB)

Бібліографія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ EN ISO 52000-1:2023 (EN ISO 52000-1:2017, IDT; ISO 52000-1:2017, IDT) «Енергоефективність будівель. Комплексне оцінювання енергоефективності будівель. Частина 1. Загальна структура та методики», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN ISO 52000-1:2017 (версія en) «Energy performance of buildings — Overarching EPB assessment — Part 1: General framework and procedures» (ISO 52000-1:2017, IDT).

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 302 «Енерго­ефективність будівель і споруд».

Цей національний стандарт розроблено на заміну ДСТУ Б EN 15603:2013 «Енергетична ефектив­ність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки» (EN 15603:2008, IDT).

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, що відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей європейський стандарт» та «цей документ» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», назву, «Передмову», «Зміст», «Національ­ний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— зі «Вступу» до EN ISO 52000-1:2017 у цей «Національний вступ» внесено все, що безпосередньо стосується цього стандарту;

— вилучено «Передмову» до EN ISO 52000-1:2017 та «Передмову» до ISO 52000-1:2017 як такі, що безпосередньо не стосуються технічного змісту цього стандарту;

— долучено довідковий додаток НА (Перелік національних стандартів України, ідентичних євро­пейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті).

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 52000-1:2017

Цей стандарт є частиною серії стандартів, спрямованих на міжнародну гармонізацію методології з оцінювання енергоефективності будівель (energy performance of buildings — EPB). Цю серію названо «Комплекс стандартів з енергоефективності будівель (EPB)».

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Тут і далі позначення EPB потрібно розуміти як енергоефективність будівель.

Усі стандарти з EPB дотримуються певних правил для забезпечення загальної узгодженості, однозначності та прозорості.

Усі стандарти з EPB забезпечують певну гнучкість щодо методів, необхідних вихідних даних і посилань на інші стандарти з енергоефективності будівель EPB завдяки введенню нормативного шаблона (див. додаток A) та інформаційного аркуша для вибирання технічних стандартних даних (див. додаток B).

Для правильного використання цього стандарту в додатку A наведено нормативний шаблон для занесення технічних даних. Інформаційний аркуш для вибирання стандартних технічних даних міститься в додатку B.

Основними цільовими групами цього стандарту є архітектори, інженери та регламентувальні органи.

Використання регламентувальними органами:

У разі, якщо стандарт використовують у контексті національних або регіональних правових вимог, то під час застосування цього стандарту можуть бути введені обов’язкові технічні показники на національному або регіональному рівні. Ці технічні показники (або технічні стандартні дані з додатка B, або дані, адаптовані до національних І регіональних потреб, але подібні до шаблона з додатка A) можуть бути надані у вигляді національного додатка або у вигляді окремого (наприклад, нормативно­правового) документа (таблиці даних).

Примітка 1. Отже, в цьому разі:

— регламентувальні органи повинні уточнювати технічні показники;

— окремі користувачі можуть застосовувати цей документ для оцінювання енергоефективності будівлі й при цьому вико­ристовувати технічні показники, введені регламентувальними органами.

Положення, що розглядають у цьому стандарті, можуть бути предметом державного регулювання. Державне регулювання може скасовувати використання технічних стандартних даних з додатка B. Державне регулювання таких само питань може навіть у деяких випадках скасовувати використання всього стандарту. Нормативно-правові вимоги та рішення зазвичай публікують не у стандартах, а в нормативно-правових документах. Щоб уникнути подвійних публікацій та складнощів в оновленні подвійних документів, у національному додатку можуть міститися посилання на нормативно- правові документи, в яких державні органи влади вже визначили технічні дані для використання на національному рівні. У різних випадках можливе застосування різних національних програм або таблиць даних.

Вважають, що якщо технічні стандартні значення, технічні стандартні дані та посилання на інші стандарти з EPB у додатку B не дотримуватимуться відповідно до національних нормативно-правових документів, програм або традицій, то:

— національні або регіональні органи влади повинні підготувати таблиці даних, що містять варіанти вибору технічних даних з використанням національних або регіональних значень, відповідно до шаблона, наведеного в додатку A. В цьому разі рекомендовано використовувати національний додаток (наприклад, NA), що містить посилання на ці таблиці даних;

— або, за замовчуванням, національний орган зі стандартизації повинен розглянути можливість додавання або долучення національного додатка відповідно до шаблона додатка A та нормативно- правових документів, які надають національні або регіональні значення й технічні показники.

При цьому цільовими групами є сторони, які бажають обґрунтувати свої розрахунки, використовуючи енергоефективність будівлі для окремих будівель і споруд.

Детальнішу інформацію подано в Технічному звіті ISO/TR 52000-2 [6], який додано до цього стандарту.

Структура загальної EPB охоплює:

a) загальні терміни, визначення й познаки;

b) побудову й оцінювання граничних значень;

c) розбивку на категорії;

d) методологію розрахунку EPB (формули для енергії використаної, постаченої, виробленої та/ або експортованої на будівельний майданчик або поблизу);

e) набір загальних формул і залежностей вихідних-отриманих даних, що пов’язують різні елементи, важливі для оцінювання загальної EPB;

f) загальні вимоги до EPB, що стосуються часткових обчислень;

g) правила об’єднання різних просторів будівлі в зони;

h) показники ефективності;

i) методологію оцінювання вимірюваної енергоефективності.

У таблиці 1 показано позицію цього стандарту в комплексі стандартів з EPB у контексті модульної структури, викладеної в ISO 52000-1.

Примітка 2. В ISO/TR 52000-2 [6] наведено таку саму таблицю, і в ній для кожного модуля вказано номери відповідних стандартів з EPB, а також додано технічні звіти, які публікують або готують.

Примітка 3. Модулі являють собою стандарти з EPB, при цьому один стандарт з EPB може охоплювати більше ніж один модуль, а один модуль може охоплювати більше ніж один стандарт з EPB, наприклад спрощений і детальний метод. Див. також таблиці A.1 та B.1.

Таблиця 1 — Позиція стандарту (модулі M1-1— M1-3, M1-5, M1-7 — M1-10) у модульній структурі комплексу стандартів з енергоефективності будівель

Примітка. — модулі не застосовують.