НП 306.2.100-2004 Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 1 грудня 2004 р. N 184 (у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 20 квітня 2011 р. N 39) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2004 р. за N 1594/10193

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІКУ ПОРУШЕНЬ В РОБОТІ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

I. Терміни та визначення

У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аварія - порушення експлуатації атомної станції (далі - АС), через яке стався вихід радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації межі в кількості, що перевищує встановлені межі безпечної експлуатації. Аварія характеризується початковою подією, шляхами протікання і наслідками;

аварія ядерна - аварія, пов'язана з пошкодженням тепловиділяючого елемента (далі - ТВЕЛ), яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок:

порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні;

утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання ТВЕЛів;

порушення тепловідведення від ТВЕЛів;

аналогічні порушення - порушення в роботі АС, які мають хоча б одну аномальну подію з такими самими безпосередніми та корінними причинами;

аномальна подія - відхилення від нормального режиму експлуатації, яке може бути викликане відмовою обладнання, зовнішнім впливом, помилкою персоналу або недоліками процедури;

атомна станція - виробничо-технологічний комплекс, спроектований для виробництва енергії з використанням ядерної установки (установок), розташований в межах визначеної проектом території та вкомплектований необхідним персоналом;

безпосередня причина аномальної події - дефект, дія, бездіяльність або умова, що призвела до виникнення аномальної події;

введення в експлуатацію - процес, під час якого системи й елементи енергоблока АС або АС у цілому починають функціонувати і перевірятися на відповідність їх проекту. Процес включає передпускові налагоджувальні роботи, фізичний та енергетичний пуски, дослідно-промислову експлуатацію і завершується прийманням АС у промислову експлуатацію;

випадок - порушення нормальної експлуатації АС або аварійна ситуація;

відмова обладнання - подія, яка полягає в порушенні працездатного стану обладнання;

відновлення - процес переведення об'єкта в працездатний стан із непрацездатного;

відхилення - аномальна подія на АС, яка не має наслідків, що наведені в додатку 1 до цього Положення;

дефект - кожна окрема невідповідність об'єкта встановленим вимогам;

додатковий недолік - небажана подія (умова), яка була виявлена під час розслідування порушення в роботі АС, але не вплинула на його виникнення та розвиток;

експлуатація - уся діяльність, що спрямована на досягнення безпечним способом мети, для якої була побудована АС, включаючи роботу на потужності, пуск, зупинки, випробування, технічне обслуговування, ремонт, перевантаження ядерного палива, інспектування під час експлуатації та іншу, пов'язану з цим діяльність;

зняття з експлуатації - комплекс заходів після вилучення ядерного палива та припинення експлуатації установки, який робить неможливим її використання в цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку персоналу, населення та довкілля;

коригувальний захід - дія, яка виконується у відповідь на виникнення порушення в роботі АС та спрямована на усунення наслідків порушення, запобігання повторенню аналогічного порушення у майбутньому та/або на підвищення безпечної експлуатації енергоблока;

корінна причина аномальної події - обставина, що спричинила умови для виявлення безпосередньої причини;

непрацездатність - стан об'єкта, при якому він не здатний виконувати хоча б одну із функцій, виконання якої вимагається експлуатаційною, нормативно-технічною та/або конструкторською (проектною) документацією;

несправний стан - стан об'єкта, при якому він не відповідає хоча б одній з вимог експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

помилка персоналу - одинична ненавмисна неправильна дія під час керування обладнанням, одиничний пропуск правильної дії або одинична ненавмисна неправильна дія під час технічного обслуговування й ремонту обладнання й систем, важливих для безпеки;

помилкове рішення - неправильне ненавмисне виконання або невиконання ряду послідовних дій через неправильну оцінку поточних процесів;

порушення в роботі АС - випадок або аварія, які характеризуються категоріями А01 - А04, П01 - П10, наведеними в додатку 1 до цього Положення;

порушення технологічне - аномальна подія на АС, яка викликана відмовою обладнання АС 4-го класу безпеки (турбоустановки та обладнання головної електричної схеми АС з їх допоміжними системами) і яка не має ознак і наслідків, встановлених цим Положенням, для порушень і відхилень в роботі АС, класифікується категоріями "відмова I категорії" або "відмова II категорії";

працездатність - стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції, відповідають вимогам експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

припинення експлуатації - заключний етап експлуатації установки, який реалізується після прийняття рішення про зняття її з експлуатації та протягом якого вона приводиться до стану, коли ядерне паливо відсутнє на її території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщено тільки у сховищах відпрацьованого ядерного палива, призначених для довгострокового безпечного зберігання;

пошкодження - подія, що полягає у порушенні справного стану об'єкта, коли зберігається його працездатність;

ремонт - комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єкта чи його складових частин;

справний стан - стан об'єкта, який характеризується його повною відповідністю усім вимогам експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

супутній фактор - причина, усунення якої не дозволить уникнути повторення аномальної події, але яка в силу своєї значимості (тобто впливу на виникнення або посилення аномальної події) потребує розробки коригувальних заходів;

технічне обслуговування - комплекс операцій чи операція для підтримки справного стану чи працездатності об'єкта при використанні його за призначенням, під час простою, зберігання та транспортування.

II. Загальні положення

2.1. Це Положення встановлює категорії, порядок обліку, передачі повідомлень і розслідування порушень, визначення та усунення причин порушень в роботі АС, затвердження коригувальних заходів для їх усунення та реалізацію цих заходів.

2.2. Вимоги цього Положення є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, які здійснюють діяльність, пов'язану з введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації енергоблоків АС.

2.3. У цьому Положенні вживаються такі скорочення:

АЗ	- аварійний захист;
ВВЕР	- водо-водяний енергетичний реактор;
ГЦН	- головний циркуляційний насос;
ПЕЛ	- поглинаючий елемент;
ПЗ	- прискорений захист;
РОМ	- реле обмеження потужності;
РУ	- реакторна установка;
СВБ	- системи, важливі для безпеки;
СУЗ	- система управління та захисту;
ТВЗ	- тепловиділяюча збірка;
ТРБЕ	- технологічний регламент безпечної експлуатації;
ШРУ-ВП	- швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари на власні потреби;
ШРУ-Д	- швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари у деаератор;
ШРУ-К	- швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари в конденсатор.

III. Категорії порушень в роботі атомних станцій

3.1. Порушення в роботі АС залежно від ознак і наслідків класифікується однією з категорій порушень у роботі АС, наведених у додатку 1 до цього Положення. У додатку 1 до цього Положення також наведено рівні подій за міжнародною шкалою ядерних подій INES (далі - шкала INES), яким відповідають категорії порушень в роботі АС. Визначення рівнів порушень в роботі АС за шкалою INES здійснюється згідно з документом "ИНЕС. Международная шкала ядерных и радиологических событий. Руководство для пользователей. Издание 2008 года".

3.2. Події, які призвели до зниження навантаження або зупинення енергоблока і були виконані за узгодженою плановою диспетчерською заявкою, але мали наслідки, які встановлені в додатку 1 до цього Положення, підлягають розслідуванню та обліку як порушення в роботі АС відповідно до вимог цього Положення.

3.3. Події, що відбулися в процесах пуску, зупинення, ремонту та технічного обслуговування енергоблока і перевантаження палива (за винятком обладнання СВБ, що знаходиться в регламентних станах "технічне обслуговування", "випробування", "ремонт"), підлягають розслідуванню та обліку як порушення в роботі АС, якщо вони мали наслідки, встановлені в додатку 1 до цього Положення, незалежно від наявності диспетчерської заявки на ремонт енергоблока.

3.4. До порушень в роботі АС не належать:

а) зниження потужності енергоблока АС з метою виконання чергових регламентних перевірок або планового технічного обслуговування, передбачених ТРБЕ і інструкціями з експлуатації систем та обладнання;

б) зниження потужності, зупинення енергоблока АС відповідно до диспетчерського графіка навантаження;

в) зниження потужності, зупинення енергоблока АС, викликані: відмовами обладнання 4-го класу безпеки, зовнішніми впливами штучного або природного походження, якщо це не супроводжується відмовами обладнання СВБ та/або помилкою персоналу та не призвело до зменшення залишкового проектного ресурсу обладнання СВБ та зниження кількості циклів навантаження елементів РУ, що регламентуються.

3.5. Порядок розслідування та обліку відхилень, включаючи документування результатів зазначеного розслідування, встановлюється експлуатуючою організацією та узгоджується Держатомрегулюванням України. Інформація щодо відхилень передається:

протягом однієї доби до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

щомісяця до Держатомрегулювання України.

3.6. Після порушень в роботі АС категорій П01 - П10 рішення щодо можливості, режиму та умов подальшої експлуатації енергоблока АС, обладнання СВБ, систем та елементів РУ приймається адміністрацією АС та/або експлуатуючою організацією.

Для порушень категорій П01/1, П01/2, П02/1, П02/2, П06, П07/1, П07/2 таке рішення узгоджується з Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України, для порушень категорій П03, П04, П05/1, П05/2, П08, П09, П10 - заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України - начальником державної інспекції з ядерної безпеки на АС.

3.7. Порушення в роботі АС або події, що могли призвести до порушень у роботі АС, а також подання заявки на відновлення експлуатації енергоблока АС після порушення в його роботі є підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки роботи АС чи її окремих підрозділів. Такі перевірки можуть проводитись без попереднього повідомлення керівництва АС.

IV. Порядок обліку порушень в роботі атомних станцій

4.1. Облік та розслідування порушень в роботі АС ведуться для категорій:

А01, А02, А03, А04, П01/1, П01/2, П02/1, П02/2, П06 - після першого надходження до АС ядерного палива або джерел іонізуючих випромінювань;

П03, П04, П05/1, П07/1, П09, П10 - після затвердження комісією акта про прийняття відповідного обладнання в експлуатацію, починаючи з етапу фізичного пуску РУ;

П05/2, П07/2, П08 - після одержання ліцензії на введення в експлуатацію.

4.2. Порушення в роботі декількох енергоблоків багатоблочної АС, які зумовлені: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження на одному з енергоблоків або відмовою з загальної причини, враховуються окремо для кожного енергоблока.

4.3. Результати розслідування порушення в роботі АС, зумовленого відмовами однотипного обладнання (елементів) однієї системи енергоблока, документуються в одному звіті про розслідування порушення в роботі АС.

4.4. Порушення в роботі АС, що супроводжуються пожежею, обваленням чи пошкодженням будівель, споруд АС, розслідуються відповідно до Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 N 2030.

4.5. Порушення в роботі АС, що супроводжуються нещасними випадками, розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.6. Усі порушення в роботі АС відповідно до додатка 1 до цього Положення включаються у звітність АС з порушень у її роботі згідно із розділами V, VI цього Положення.

4.7. При аналізі порушень в роботі АС, корінні причини яких пов'язані з персоналом та системою управління, окремим додатком до звіту з розслідування порушення додається аналіз людського та організаційних факторів порушення, проведений фахівцями відповідної кваліфікації (соціолог, психолог тощо).

V. Види та зміст повідомлень про порушення в роботі атомних станцій

5.1. Види повідомлень про порушення в роботі АС:

оперативне повідомлення;

попереднє повідомлення;

додаткове повідомлення;

звіт про розслідування порушення в роботі АС;

звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС (у разі проведення додаткового розслідування);

звіт про виконання коригувальних заходів, затверджених за результатами розслідування порушень у роботі АС (щокварталу для кожної АС).

5.2. Оперативне повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис порушення в роботі АС та його можливі причини;

стан енергоблока на момент передачі повідомлення;

найменування пошкоджених елементів;

клас аварії згідно з класифікацією радіаційних аварій, встановленою Планом реагування на радіаційні аварії, затвердженим наказом Державного комітету ядерного регулювання України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.05.2004 N 87/211, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за N 720/9319 (для порушень, на які розповсюджується зазначена класифікація).

5.3. Попереднє повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

попередньо встановлену категорію порушення в роботі АС;

попередні результати оцінки рівня порушення в роботі АС за міжнародною шкалою ядерних подій INES;

порушення меж та/або умов безпечної експлуатації;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис виникнення, шляху протікання і процесу ліквідації наслідків порушення в роботі АС;

можливі причини порушення в роботі АС;

найменування пошкоджених елементів;

стан усіх енергоблоків АС на момент передачі повідомлення;

радіаційні наслідки порушення в роботі АС (за штатними приладами контролю, переносними приладами, результатами лабораторного контролю);

спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та/або зниження регламентної кількості циклів навантаження елементів РУ.

5.4. Додаткове повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

уточнену категорію порушення в роботі АС;

уточнені результати оцінки рівня порушення в роботі АС за шкалою INES;

порушення меж та/або умов безпечної експлуатації;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис виникнення, шляху протікання і процесу ліквідації наслідків порушення в роботі АС;

можливі причини порушення в роботі АС;

найменування пошкоджених елементів;

стан всіх енергоблоків АС на момент передачі повідомлення;

уточнені радіаційні наслідки порушення в роботі АС (за штатними приладами контролю, переносними приладами, результатами лабораторного контролю);

спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та/або

зниження регламентної кількості циклів навантаження елементів РУ.

5.5. Форма та порядок заповнення звіту про розслідування порушень в роботі АС наведені в додатках 2 - 4 до цього Положення.

5.6. Вимоги до форми та порядку заповнення звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС відповідають вимогам до форми та змісту звіту про розслідування порушення в роботі АС.

5.7. Звіт про виконання коригувальних заходів надається щокварталу до державних інспекцій з ядерної безпеки на АС та Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України і містить опис коригувальних заходів, виконання яких було заплановано в звітному кварталі за результатами розслідування порушень в роботі АС, із зазначенням дати порушення та номера звіту про порушення в роботі АС, за результатами розслідування якого даний коригувальний захід був затверджений, а також дати виконання заходу, відповідального виконавця та позначки про виконання. Рекомендується надавати інформацію відповідно до форми, встановленої експлуатуючою організацією, у вигляді таблиць з графіками, які містять такі колонки:

дата порушення;

назва порушення;

АС, енергоблок;

коригувальні заходи;

номер звіту про розслідування порушення;

відповідальний виконавець;

позначка про виконання та узгодження з державною інспекцією з ядерної безпеки на АС.

У колонці "позначка про виконання" відповідно до реального стану виконання коригувального заходу вказується: "виконано в повному обсязі", "виконано не в повному обсязі", "перенесено термін виконання", "не виконано", "знято з виконання". У цій самій колонці вказується причина невиконання заходу в запланований термін.

5.8. Для коригувальних заходів, для яких у колонці "позначка про виконання" зазначено: "виконано не в повному обсязі", "перенесено термін виконання", "не виконано", "знято з виконання", до звіту про виконання коригувальних заходів додаються копії документів (службових записок, розпоряджень тощо), згідно з якими було прийняте рішення щодо перенесення терміну виконання коригувального заходу (або невиконання заходу, виконання не в повному обсязі, зняття з виконання) та затверджена нова дата виконання. Перенесення термінів та/або об'ємів виконання "станційних" коригувальних заходів (або зняття з виконання) узгоджується з державною інспекцією з ядерної безпеки на АС, "галузевих заходів" - з Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України.

VI. Порядок передачі повідомлень про порушення в роботі атомних станцій

6.1. Оперативне повідомлення про порушення в роботі АС, на яке поширюється класифікація аварій категорій А01 - А04 та порушень категорій П01/1 - П01/2, передається начальником зміни АС або посадовою особою за його письмовим дорученням по телефону негайно після проведення класифікації:

черговому диспетчеру експлуатуючої організації;

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

начальнику державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до територіальних органів МНС України у селищі (місті), області, на території яких розташована АС;

головам адміністрацій селища (міста), області, на території яких розташована АС;

до спеціалізованої медико-санітарної частини МОЗ України;

до Головного державного санітарного лікаря;

до територіальних органів МВС України і регіональних органів Служби безпеки України;

до гідрометеорологічних центрів МНС України;

черговому диспетчеру центральної диспетчерської служби відповідної енергосистеми;

до Міненерговугілля України.

6.2. Про інші порушення в роботі АС оперативне повідомлення передається начальником зміни АС або посадовою особою за його дорученням по телефону протягом не більше 1 години після виявлення порушення в роботі АС:

черговому диспетчеру експлуатуючої організації;

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

начальнику державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

Міненерговугілля України;

черговому диспетчеру центральної диспетчерської служби відповідної енергосистеми в випадках, передбачених положенням про взаємовідносини АС з відповідною енергосистемою.

6.3. Попереднє повідомлення підписується головним інженером АС, головним інспектором АС та узгоджується начальником державної інспекції з ядерної безпеки на АС та передається по телефонній мережі на факс (або електронною поштою у вигляді відсканованої електронної копії підписаного документа з повідомленням по телефону) протягом 24 годин після виявлення порушення в роботі АС:

до експлуатуючої організації (додатково надсилається електронна копія попереднього повідомлення про порушення в роботі АС);

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

Міненерговугілля України.

6.4. Якщо телефакс, комп'ютер тимчасово не працюють, попереднє повідомлення передається по телефону в установи та організації, зазначені в пункті 6.3 цього розділу, з наступним підтвердженням по телетайпу (телефаксу, електронній пошті) протягом трьох діб.

6.5. Рішення про зміну попередньої категорії порушення в роботі АС може прийматися начальником відповідної державної інспекції з ядерної безпеки на АС.

6.6. Додаткове повідомлення підписується тими самими особами, у тому самому порядку і передається в ті самі установи та організації, що і попереднє повідомлення, відповідно до пункту 6.2 цього розділу впродовж не більше п'яти діб після виявлення зміненої оцінки масштабу порушення і його радіаційних наслідків, необхідності уточнення змісту в попередньому повідомленні.

6.7. Звіт про розслідування порушення в роботі АС складає комісія з розслідування порушення в роботі АС.

6.8. Протягом п'яти діб після завершення роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС звіт про розслідування порушення в роботі АС, надрукований на папері з усіма додатками, направляється поштою:

до Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

до Центрального інспекційного управління Держатомрегулювання України;

до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (далі - ДНТЦ ЯРБ);

на АС України;

до Міненерговугілля України.

Крім того, додатково направляється електронна копія звіту про порушення в роботі АС без додатків.

6.9. Звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС складає комісія з додаткового розслідування порушення в роботі АС.

6.10. Направлення звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС здійснюється відповідно до пункту 6.8 цього розділу. При направленні звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС у супровідному документі вказується необхідність анулювання звіту про розслідування порушення в роботі АС, замість якого був розроблений звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС. Усі додатки до анульованого звіту додаються до звіту про додаткове розслідування.

6.11. Звіт про виконання коригувальних заходів, затверджених за результатами розслідування порушень в роботі АС, складається щокварталу не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, та направляється експлуатуючою організацією поштою:

до Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

до Центрального інспекційного управління Держатомрегулювання України;

до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до ДНТЦ ЯРБ (додатково направляється електронна копія звіту про виконання коригувальних заходів);

до Міненерговугілля України;

до МОЗ України.

VII. Порядок розслідування порушень в роботі атомних станцій

7.1. Порядок створення комісії з розслідування порушення в роботі АС залежить від категорії порушення в роботі АС.

7.1.1. У випадку порушень в роботі АС категорій А01, А02, А03, А04, П01/1, П01/2 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється Міненерговугіллям України за участю органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади за їх згодою.

7.1.2. У випадку порушень в роботі АС категорій П02/1, П02/2, П03, П04, П06 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється експлуатуючою організацією.

7.1.3. У випадку порушень в роботі АС категорій П05/1, П05/2, П07/1, П07/2, П08, П09, П10 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється адміністрацією АС за погодженням з експлуатуючою організацією, із залученням її представників та під головуванням представника адміністративно-технічного керівництва експлуатуючої організації.

7.1.4. У випадку порушень в роботі АС відповідно до підпунктів 7.1.2 та 7.1.3 пункту 7.1 цього розділу до роботи комісії з розслідування порушення залучається адміністративно-технічний персонал експлуатуючої організації та інших АС.

7.1.5. У випадку порушень в роботі АС, які супроводжувалися нещасним випадком із смертельним наслідком, груповим нещасним випадком, смертю, а також випадком зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється Держатомрегулюванням України.

7.1.6. Голова і склад комісії з розслідування порушення в роботі АС визначаються розпорядчим документом установи (організації), що утворює комісію з розслідування порушення в роботі АС.

7.1.7. Порядок роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС визначає її голова.

7.1.8. Посадові особи Держатомрегулювання України здійснюють нагляд за проведенням розслідування порушень у роботі АС, встановленням класифікації, визначенням причин, розробкою та виконанням коригувальних заходів.

При цьому у випадку порушень в роботі АС категорій:

П03, П04, П05/1, П05/2, П08, П09, П10 - безпосередній нагляд здійснює державна інспекція з ядерної безпеки на АС;

П02/1, П02/2, П06, П07/1, П07/2 - до складу комісії з розслідування порушення включаються представники державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

А04, П01/1, П01/2 - до складу комісії з розслідування порушення включаються державні інспектори Держатомрегулювання України.

7.1.9. Представники Держатомрегулювання України, Міненерговугілля України і експлуатуючої організації включаються до складу комісії з розслідування порушення будь-яких категорій за їх вимогою.

7.2. Експлуатуюча організація чи організація, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС, затверджує звіт з розслідування порушення із визначенням категорії порушення та її рівня за шкалою INES. Рішення про зміну категорії порушення в роботі АС за шкалою INES приймається Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або установою (організацією), що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС (у цьому випадку рішення погоджується Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України).

7.3. Комісія з розслідування порушення в роботі АС має право одержувати пояснення від персоналу АС, інших організацій, вимагати проведення (проводити) випробування та перевірки, залучати спеціалістів експертних організацій.

7.4. Рішення про розкриття (розбирання) пошкоджених елементів (систем) попередньо узгоджується з головою комісії з розслідування порушення в роботі АС. У разі якщо затримка з виконанням рішення про розкриття (розбирання) пошкоджених елементів (систем) загрожує безпеці персоналу АС, населенню та навколишньому природному середовищу, рішення узгоджується головним інженером АС.

7.5. Перед початком роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС адміністрація АС зобов'язана:

організувати за потреби виклик представників інших організацій, які залучатимуться при проведенні розслідування;

вжити заходів щодо збереження діаграм приладів, що реєструють, осцилограм, роздруківок, магнітофонних записів оперативних переговорів, оперативних журналів, організувати охорону, огородження, збереження в первісному вигляді (за потреби) місця подій;

зібрати безпосередньо після здавання зміни пояснювальні записки персоналу, який брав участь у ліквідації порушення в роботі АС, керівного персоналу цехів;

підготувати на підставі наявних первинних матеріалів графіки (за єдиним масштабом часу) змін параметрів, які необхідні для аналізу роботи систем (елементів), з нанесеними на них відмітками про переключення, спрацьовування технологічних захистів, блокувань;

підготувати необхідну проектну документацію, протоколи випробувань, оглядів, перевірок, схеми, інструкції з експлуатації, документацію з ремонту та технічного обслуговування, а також довідку про повторюваність порушень в роботі даної АС.

7.6. Адміністрація АС забезпечує:

надання необхідних документів відповідно до пункту 7.5 цього розділу;

проведення необхідних розрахунків, лабораторних досліджень, випробувань та перевірок і розробку відповідних технічних висновків;

надання приміщень, засобів зв'язку, транспорту в обсягах, необхідних для роботи комісії;

друк та копіювання матеріалів розслідування.

7.7. Результати розслідування представляються у звіті про розслідування порушення в роботі АС. Остаточна редакція звіту про розслідування обговорюється і приймається членами комісії з розслідування порушень в роботі АС. При виникненні розбіжностей остаточне рішення про результати розслідування приймає голова комісії з розслідування порушення в роботі АС. Члени комісії з розслідування порушень в роботі АС, що не згодні з прийнятим рішенням, зобов'язані викласти в письмовому вигляді свою особливу думку. Особлива думка обов'язково включається до списку додатків до звіту про розслідування порушення в роботі АС. Особлива думка оформляється та передається голові комісії не пізніше встановленого строку розслідування порушення.

7.8. Підписаний усіма членами комісії перший примірник звіту про розслідування порушення в роботі АС з усіма додатками до нього зберігається на АС протягом усього терміну експлуатації АС.

7.9. Звіт про розслідування порушення в роботі АС складається і підписується усіма членами комісії з розслідування порушення в роботі АС у строк, не більший ніж за 15 діб з моменту виникнення (виявлення) порушення в роботі АС.

7.10. Рішення про продовження строку, зазначеного в пункті 7.9 розділу VII цього Положення, приймається організацією, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС. Якщо комісія була утворена АС, то таке рішення приймає експлуатуюча організація. Це рішення узгоджується з Держатомрегулюванням України не пізніше закінчення терміну, зазначеного в пункті 7.9 цього розділу.

7.11. Необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС виникає у випадку виявлення невідповідностей звіту про порушення в роботі АС вимогам, викладеним у додатках 2 - 4 до цього Положення.

7.12. Необхідність додаткового розслідування порушення в роботі АС виникає у випадку виявлення зауважень до роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС у частині визначення категорії порушення в роботі АС, виявлення корінних причин порушення в роботі АС і розробки коригувальних заходів.

7.13. За наявності зауважень відповідно до пунктів 7.11, 7.12 цього розділу державна інспекція з ядерної безпеки на АС, Держатомрегулювання України або експлуатуюча організація направляють в організацію, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС, лист про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС або додаткового розслідування порушення в роботі АС.

7.14. Лист про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС або додаткового розслідування порушення в роботі АС направляється протягом 20 діб після одержання цих звітів АС і містить перелік конкретних зауважень, які виключають двозначність їх розуміння.

7.15. За необхідності доопрацювання звіту про розслідування порушення в роботі АС зауваження, подані в листі про необхідність доопрацювання звіту, усуваються і звіт про розслідування порушення в роботі АС повторно направляється відповідно до строків, зазначених у листі про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС.

7.16. За необхідності додаткового розслідування порушення в роботі АС організовується комісія з додаткового розслідування порушення в роботі АС відповідно до пункту 7.1 цього розділу.

7.17. Робота комісії з додаткового розслідування порушення в роботі АС організовується і здійснюється відповідно до пунктів 7.2 - 7.8 цього розділу. Строки додаткового розслідування порушення в роботі АС і складання звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС визначаються у листі про необхідність додаткового розслідування порушення в роботі АС.

 

Директор Департаменту оцінки безпеки ядерних установок

І. А. Шевченко

Додаток 1 до Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

КАТЕГОРІЇ ПОРУШЕНЬ В РОБОТІ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

Категорія порушення	Наслідки та ознаки порушень	Рівні подій за шкалою INES
1	2	3
Аварії		4, 5, 6, 7
А01	Викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин у кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку більше ніж 10 16 бекерелів йоду-131, у результаті якого можливі гострі променеві ураження осіб із числа персоналу АС та населення. Можливе трансграничне перенесення радіоактивності. Відбувається тривалий вплив на навколишнє природне середовище	7
А02	Викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин у кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку від 10 15 до 10 16 бекерелів йоду-131. Ефективна доза опромінення населення за період не більше ніж два тижні може досягти 50 мілізівертів. Введення в дію плану заходів щодо захисту населення з тимчасовою його евакуацією в деяких населених пунктах	6
А03	Викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин у кількостях, радіологічно еквівалентних величині порядку від 10 14 до 10 15 бекерелів йоду-131. Очікувана сукупна ефективна доза опромінення населення протягом перших двох тижнів після аварії може перевищити 5 мілізівертів. Очікувана поглинена доза опромінення щитоподібної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей. Часткове введення в дію плану захисту населення з проведенням йодної профілактики та/або укриттям людей. Можливі заходи для евакуації населення. Пошкодження активної зони реакторної установки з перевищенням максимальної межі пошкодження ТВЕЛ, що встановлено нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки або проектом АС	5
А04	Викид на майданчик АС і в навколишнє природне середовище такої кількості радіоактивних речовин, при якому перевищено річні значення граничнодопустимих викидів та/або скидів, але радіаційна обстановка за межами санітарно-захисної зони АС не потребує спеціальних заходів із захисту населення. Можливо опромінення окремих осіб із населення понад сумарну квоту межі дози за рахунок повітряного і водяних шляхів формування дози, прийнятої для АС (80 мікрозівертів). Пошкодження активної зони, при якому порушена межа безпечної експлуатації за кількістю та величиною дефектів ТВЕЛ: більш 1 % ТВЕЛ з дефектами типу "газова нещільність" та більш 0,1 % ТВЕЛ, для яких мав місце прямий контакт теплоносія та ядерного палива. Опромінення персоналу АС, що викликало гострі променеві ураження	4
Випадки		поза шкалою, 0, 1, 2, 3
П01/1	Разовий викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин, що не перевищує значень граничнодопустимих річних викидів та/або скидів, що призвів до забруднення майданчика АС та/або санітарно-захисної зони АС та підвищення потужності ефективної дози більше ніж на 1,1 мікрозіверта/годину. Опромінення окремих осіб із персоналу АС дозами, які досягли межі доз опромінення	1, 2, 3
П01/2	Разовий викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин, що перевищує п'ятикратне значення добового допустимого викиду. Підвищення об'ємної активності радіонуклідів у повітрі приміщень, що обслуговуються, зони суворого режиму АС понад допустиму концентрацію для персоналу. Вплив на радіаційну обстановку за межами майданчика АС відсутній	1, 2, 3
П02/1	Порушення меж безпечної експлуатації, що не перейшло в аварію, крім подій категорій П03, П04	1, 2, 3
П02/2*	Порушення умов безпечної експлуатації, що не перейшло в аварію, крім подій категорій П03, П04	1, 2, 3
П03	Непрацездатність систем безпеки або каналів систем безпеки в кількості, що вичерпує їх резерв	1, 2, 3
П04	Непрацездатність окремих каналів систем безпеки при збереженні їх резерву або нерезервованих елементів систем безпеки протягом терміну, що перевищує дозволений ТРБЕ	0, 1, 2, 3
П05/1	Зупинення реакторної установки дією АЗ (ПЗ), РОМ в процесі експлуатації енергоблока, які зумовлені: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження	поза шкалою, 0, 1, 2
П05/2	Відключення блока від мережі дією протиаварійної автоматики, захисту турбінної установки, турбогенератора в процесі експлуатації енергоблока, які зумовлені: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження	поза шкалою, 0, 1
П06	Падіння та/або пошкодження ТВЗ, ТВЕЛ, ПЕЛ при транспортно-технологічних операціях, які не призвели до аварій і випадків категорій П01/1-П02/2	1, 2, 3
П07/1	Відмови важливого для безпеки АС обладнання та трубопроводів, що належать до груп А і В**, елементів 1-го та 2-го класів безпеки***, органу (органів) регулювання СУЗ з приводним механізмом (приводними механізмами), що не призвели до аварій і випадків категорій П01/1 - П02/2, П04, П08 - П10	поза шкалою, 0, 1
П07/2	Відмови важливого для безпеки АС обладнання та трубопроводів, що належать до групи С**, елементів 3-го класу безпеки***, наслідком чого стало зменшення залишкового проектного ресурсу обладнання СВБ та/або зниження кількості циклів навантаження елементів РУ, встановлених ТРБЕ (що не призвели до випадків категорій П01/1 - П02/2, П04, П08 - П10)	поза шкалою, 0
П08	Розвантаження енергоблока АС на величину 25 % N ЕЛЕКТР і більше від рівня потужності, що безпосередньо йому передував, яке зумовлено: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження (за винятком випадків, зазначених у пункті 3.4 цього Положення)	поза шкалою, 0
П09	Спрацювання будь-якої системи безпеки або каналу системи безпеки, що знаходиться в режимі чергування (резерві) в будь-якому режимі експлуатації РУ, яке не призвело до випадків категорій П05, П07/1, П07/2 та П08	поза шкалою, 0, 1
П10	Непрацездатність каналу (каналів) систем безпеки протягом терміну, що не перевищує дозволеного ТРБЕ (за винятком виведення окремих каналів системи безпеки для проведення чергових регламентних перевірок або з метою проведення чергового планового технічного обслуговування)	поза шкалою, 0

____________
* До порушень категорії П02/2 також належить перевищення встановленої тривалості відхилення нормованих показників якості теплоносія першого контуру. При цьому розслідування таких подій проводиться відповідно до цього Положення, а облік - відповідно до подій категорії "відхилення".

** Групи А, В і С визначені в "Правилах устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок" (ПНАЭ Г-7-008-89), затверджених ГАЕН СРСР 1989.

*** Класи безпеки, які визначені в Загальних положеннях безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19.11.2007 N 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.01.2008 за N 56/14747.

 

Додаток 2 до Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

ФОРМА ЗВІТУ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ В РОБОТІ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

Звіт про розслідування порушення в роботі атомних станцій (далі - АС)
Номер звіту:		Дата випуску: день, місяць, рік
Дата порушення: день, місяць, рік		Час порушення:
Назва порушення:
АС, енергоблок АС:		Тип енергоблока АС:
Оцінка за шкалою INES:
Експлуатуюча організація:
Звіт надіслано: Організації, підприємства: Підрозділи АС:
Особа на АС для подальшого зв'язку:	Прізвище: Адреса: Підрозділ АС: Телефон: Телефакс: Телетайп: Електронна пошта:

I. Опис порушення в роботі АС

1.1. Стан енергоблока (АС) до виникнення (виявлення) порушення в роботі АС.

1.2. Опис виникнення та розвитку порушення в роботі АС.

II. Наслідки порушення в роботі АС

2.1. Порушення меж, умов безпечної експлуатації.

2.2. Вихід радіоактивних продуктів за встановлені межі.

2.3. Опромінення персоналу, населення.

2.4. Забруднення радіоактивними речовинами систем (елементів), приміщень та майданчика АС, території за межами майданчика АС.

2.5. Час простою енергоблока.

2.6. Недовиробіток електричної енергії.

2.7. Перелік дефектів елементів систем, важливих для безпеки (далі - СВБ), виявлених при виникненні та розвитку порушення в роботі АС, а також у процесі розслідування порушення в роботі АС.

2.8. Спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та зниження регламентованої кількості циклів навантаження елементів реакторної установки (далі - РУ).

III. Причини порушення в роботі АС

3.1. Перелік аномальних подій під час порушення в роботі АС.

3.2. Перелік дій, здійснених для з'ясування причин аномальних подій.

3.3. Безпосередні причини аномальних подій.

3.4. Коригувальні заходи, які направлені на усунення безпосередньої причини.

3.5. Корінні причини аномальних подій.

3.6. Коригувальні заходи, які направлені на усунення корінних причин.

3.7. Супутні фактори.

3.8. Коригувальні заходи, які направлені на усунення супутніх факторів.

3.9. Довідка про повторюваність порушень в роботі АС.

IV. Оцінка з точки зору безпеки

4.1. Оцінка впливу порушення в роботі АС на безпеку АС.

4.2. Оцінка порушення в роботі АС за шкалою INES.

4.3. Обґрунтування вибору категорії порушення в роботі АС.

V. Додаткові недоліки, виявлені при розслідуванні

5.1. У діях персоналу.

5.2. У роботі систем (елементів) нормальної експлуатації.

5.3. У роботі систем (елементів) безпеки.

5.4. У технічному обслуговуванні та ремонті.

5.5. У експлуатаційній документації.

5.6. У організації експлуатації.

5.7. У діяльності сторонніх (залучених) організацій.

5.8. Інші.

VI. Перелік додатків до звіту про розслідування порушення в роботі атомних станцій

VII. Склад комісії з розслідування порушення в роботі атомних станцій

Голова комісії: (посада, місце роботи) (прізвище, ім'я, по батькові)	(підпис)
Члени комісії: (посада, місце роботи) (прізвище, ім'я, по батькові)	(підпис)

VIII. Кодована інформаційна карта

КОДОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА
НОМЕР ЗВІТУ___ - ___ - __ - __ - __				ДАТА ПОРУШЕННЯ: __. __. __
КАТЕГОРІЯ ПОРУШЕННЯ: ___;				ЧАС ПОРУШЕННЯ: __: __: __
СТАН ЕНЕРГОБЛОКА ДО ПОРУШЕННЯ: 2. _. _.;
СИСТЕМА, ЩО ВІДМОВИЛА, ЕЛЕМЕНТ,			ПРИЧИНИ
ПЕРСОНАЛ
СИСТЕМА	ЕЛЕМЕНТ, ПЕРСОНАЛ		БЕЗПОСЕРЕДНІ		КОРІННІ
3. __ 3. __ 3. __ 3. __	4. __.__ 4. __.__ 4. __. __ 4. __. __		5.1._. _ 5.1._. _ 5.1._. _ 5.1._. _		5.2._. _ 5.2._. _. 5.2._. _ 5.2._. _
ВПЛИВ НА РЕЖИМ РОБОТИ ЕНЕРГОБЛОКА: 6._. _.; 6. _. _.
ХАРАКТЕР ПОРУШЕННЯ: 7._. _.; 7. _. _.
ТИП ПОРУШЕННЯ: 8. _.; 8. _.
ПОРУШЕННЯ МЕЖ ТА/АБО УМОВ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ (так/так, так/ні, ні/так, ні/ні) __ / __
Особа, що заповнювала карту:		Прізвище: Підрозділ АС: Телефон: Електронна пошта:				Підпис:

 

Додаток 3 до Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ЗВІТУ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕННЯ В РОБОТІ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

I. Вимоги до змісту титульного аркуша звіту про розслідування порушення в роботі атомних станцій (далі - АС)

1.1. Поле "НОМЕР ЗВІТУ" містить таку інформацію:

номер енергоблока АС, на якому сталося порушення в роботі АС (для загальностанційних порушень ставиться номер "0");

скорочену назву АС. Відповідно до належності енергоблока обирається одна з таких назв АС: ЗАП - Запорізька АЕС, ЧЕР - Чорнобильська АЕС, ЮУК - Южно-Українська АЕС, РОВ - Рівненська АЕС, ХМЕ - Хмельницька АЕС;

категорію порушення в роботі АС, позначену буквою та цифрами з відповідного пункту, наведеного в додатку 1 до цього Положення;

порядковий номер порушення в роботі АС у поточному році, який записується двома знаками 04, 05 і т.д.;

місяць та рік, коли сталося порушення в роботі АС.

Наприклад: 3ЗАП-П09-04-10-10 - це порушення в роботі енергоблока N 3 Запорізької АЕС, яке класифіковане категорією П09 та є четвертим порушенням в роботі Запорізької АЕС у звітному році. Порушення в роботі АЕС сталося в жовтні 2010 року.

1.2. У полі "ДАТА ВИПУСКУ" - зазначається дата закінчення роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС, яка зазначається таким чином: день, місяць, рік (наприклад 10.06.2010).

1.3. У полі "ДАТА ПОРУШЕННЯ" - зазначається дата виникнення (виявлення) першої аномальної події порушення в роботі АС, яка зазначається таким чином: день, місяць, рік (наприклад 28.05.2010).

1.4. У полі "ЧАС ПОРУШЕННЯ" - зазначається час виникнення (виявлення) порушення в роботі АС, який зазначається таким чином: години, хвилини, секунди (наприклад 02:46:12, тобто 2 години 46 хвилин 12 секунд).

1.5. У полі "НАЗВА ПОРУШЕННЯ" - зазначається назва порушення в роботі АС.

Назва порушення в роботі АС повинна містити вказівку про основний наслідок відповідно до категорії порушення, якою класифіковано це порушення, наведеної в додатку 1 до цього Положення.

1.6. У полі "АС, ЕНЕРГОБЛОК" - зазначаються назва АС і цифра, що позначає номер енергоблока (наприклад ЗАПОРІЗЬКА - 1).

1.7. У полі "ТИП БЛОКА" - зазначаються тип енергоблока і у дужках номер проекту реакторної установки (наприклад ВВЕР-1000 (В-320)).

1.8. У полі "ОЦІНКА ЗА ШКАЛОЮ INES" - зазначається рівень порушення в роботі АС (цифра від "0" до "7" або "поза шкалою").

1.9. У полі "ЕКСПЛУАТУЮЧА ОРГАНІЗАЦІЯ" - зазначається найменування експлуатуючої організації.

1.10. У полі "ЗВІТ НАДІСЛАНО" - зазначаються найменування організацій і підприємств, а також підрозділів цієї АС, яким направлено цей звіт про порушення в роботі АС.

1.11. У полі "ОСОБА НА АС ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЗВ'ЯЗКУ" - зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, адреса, підрозділ АС, телефон, телефакс, телетайп, адреса електронної пошти особи на АС для подальшого зв'язку в разі потреби одержання додаткової інформації про порушення в роботі АС.

II. Вимоги до змісту розділу "Опис порушення в роботі АС"

2.1. Стан енергоблока (АС) до виникнення (виявлення) порушення в роботі АС

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться така інформація:

потужність енергоблока (електрична, МВт; теплова, МВт);

стан головної електричної схеми;

стан каналів систем безпеки ("у роботі", "у резерві", "у ремонті", "у консервації");

будь-яка інша важлива інформація щодо стану елементів, систем і структур АС, дій персоналу, зовнішніх чинників (необхідність приведення й обсяг даної інформації визначаються комісією з розслідування порушення в роботі АС).

Тут і далі під час опису порушення всі наведені скорочені позначення систем та обладнання розшифровуються при першому згадуванні. Умовні літерні позначення величин повинні відповідати встановленим чинним державним стандартам.

2.2. Опис виникнення і розвитку порушення в роботі АС

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС у хронологічному порядку наводиться така інформація:

зміна параметрів і режимів експлуатації енергоблока, систем і елементів;

спрацьовування (виникнення вимоги на спрацьовування) систем безпеки; систем нормальної експлуатації, важливих для безпеки; систем нормальної експлуатації;

спрацьовування захисту і блокування;

дії персоналу, які були виконані під час порушення в роботі АС, та їх наслідки у зв'язку з помилковими діями персоналу, вказати відповідні документи, пункти яких було порушено;

дефекти систем і елементів та їх наслідки;

безпосередня причина аномальної події (безпосередні причини аномальних подій);

зауваження, зафіксовані персоналом в оперативних журналах, пояснювальних записках.

Під час опису розвитку порушення в роботі АС дата і час позначаються в такій послідовності: день.місяць.рік. години:хвилини:секунди (наприклад 28.05.2010. 14:07:56).

Опис порушення в роботі АС повинен бути закінчений на етапі, коли параметри енергоблока стабілізовані та відновлено рівень потужності до величини на час порушення (з вказівкою потужності енергоблока - електричної, МВт; теплової, МВт) або енергоблок зупинений, виведений у ремонт, знятий з експлуатації.

Опис порушення в роботі АС, пов'язаного з дефектами систем (елементів систем) безпеки, наводиться до введення каналу (системи) до режиму "резерв" після відновлення і підтвердження працездатного стану каналу (системи).

При записі події, зафіксованої в оперативному журналі, дата і час позначаються в такій послідовності: день.місяць.рік. години:хвилини (наприклад 28.05.2010. 14:07).

III. Вимоги до змісту розділу "Наслідки порушення в роботі АС"

У цьому пункті наводиться інформація про реальні наслідки порушення в роботі АС за такими пунктами:

3.1. Порушення межі (меж), умови (умов) безпечної експлуатації (з вказівкою сутності порушення меж/умов і посиланням на відповідний пункт ТРБЕ).

3.2. Вихід радіоактивних продуктів за встановлені межі (з вказівкою величини та ізотопного складу викиду, скиду).

3.3. Опромінення осіб із числа персоналу, населення (з визначенням величини опромінення, мЗв).

3.4. Радіоактивне забруднення елементів, систем, приміщень і майданчика АС, території за межами майданчика АС (з вказівкою площі забрудненої поверхні, рівня і виду забруднення).

3.5. Час простою енергоблока (у годинах).

3.6. Недовиробіток електричної енергії (у млн. кВт х год).

3.7. Перелік дефектів елементів СВБ, виявлених при виникненні і розвитку порушення в роботі АС, а також у процесі розслідування порушення в роботі АС (із вказівкою найменування елемента СВБ, його оперативного позначення, належності до конкретної СВБ).

3.8. Спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та зниження регламентованої кількості циклів навантаження елементів РУ.

IV. Вимоги до змісту розділу "Причини порушення в роботі АС"

4.1. Перелік аномальних подій під час порушення в роботі АС

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться перелік усіх аномальних подій, які сталися під час порушення в роботі АС. Перелік аномальних подій повинен містити:

порядковий номер аномальної події;

дату і час виникнення (виявлення) аномальної події;

стислий опис аномальної події;

характер аномальної події (відмова обладнання, недолік процедури, помилка персоналу).

4.2. Дії, здійснені для з'ясовування причин аномальних подій

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться перелік дій, які були здійснені для виявлення причин аномальних подій і розробки коригувальних заходів, та детальний опис результатів цих дій.

4.3. Причини аномальних подій і заходи для їх усунення

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться інформація про виявлені під час розслідування безпосередні, корінні причини порушення в роботі АС та супутні фактори, а також коригувальні заходи, які були затверджені для їх усунення. Для визначення причин та супутніх факторів порушення рекомендується використовувати методи, які встановлені експлуатуючою організацією.

4.3.1. Для кожної аномальної події визначаються її безпосередня і корінна причини.

4.3.2. Безпосередня причина аномальної події класифікується відповідно до пункту 5.1 додатка 4 до цього Положення із присвоєнням коду (наприклад 5.1.1.1). У описі безпосередньої причини, крім визначення відповідного коду причини аномальної події, зазначається конкретний її опис.

4.3.3. Комісією з розслідування порушення в роботі АС затверджуються коригувальні заходи, спрямовані на усунення безпосередньої причини. Для кожного коригувального заходу повинен бути зазначений код, наданий йому відповідно до розділу 9 додатка 4 до цього Положення.

4.3.4. Корінна причина аномальної події класифікується відповідно до пункту 5.2 додатка 4 до цього Положення із присвоєнням коду (наприклад 5.2.1.1). В описі корінної причини, крім визначення відповідного коду причини аномальної події, зазначається конкретний її опис.

4.3.5. Комісією з розслідування порушення в роботі АС затверджуються коригувальні заходи, спрямовані на усунення корінної причини. Для кожного коригувального заходу зазначається код, наданий йому відповідно до розділу 9 додатка 4 до цього Положення.

4.3.6. Комісією з розслідування порушення в роботі АС повинні затверджуватися коригувальні заходи, спрямовані на усунення супутнього фактора. Для кожного коригувального заходу зазначається код, наданий йому відповідно до розділу 9 додатка 4 до цього Положення.

4.3.7. Опис коригувальних заходів, спрямованих на усунення причин та супутніх факторів порушення в роботі АС, повинен містити аргументовану інформацію, викладену грамотно, зрозуміло, та виключати двозначне тлумачення інформації. Для кожного коригувального заходу, представленого у звіті про порушення в роботі АС, призначається відповідальний виконавець і термін його реалізації.

4.3.8. Опис результатів роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС повинен містити:

опис кожної аномальної події, що сталася під час порушення в роботі АС;

опис і коди безпосередньої і корінної причин (для кожної аномальної події);

опис, код, термін реалізації і посаду, прізвище та ініціали відповідального виконавця коригувальних заходів (для кожної причини);

опис супутнього фактора (для кожної аномальної події, для якої був виявлений супутній фактор);

опис, код, термін реалізації і посаду, прізвище та ініціали відповідального виконавця коригувальних заходів (для кожного супутнього фактора).

4.4. Довідка про повторюваність порушень в роботі АС

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС відмічається чи відбувались раніше аналогічні порушення в роботі даної АС та представляється довідка про повторюваність порушень в роботі АС, яка містить необхідну інформацію про аналогічні порушення, що мали місце раніше на даній АС та на інших АС України. Інформація щодо аналогічних порушень представляється у такому обсязі: дата аналогічного порушення в роботі АС, номер звіту про розслідування аналогічного порушення, причини порушення, затверджені коригувальні заходи та інформація про їх впровадження.

Довідка про повторюваність порушень в роботі АС складається відповідно до форми, яка встановлена експлуатуючою організацією, та додається до звіту про розслідування порушення.

V. Вимоги до змісту розділу "Оцінка з точки зору безпеки"

5.1. Оцінка впливу порушення в роботі АС на безпеку атомної станції

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС надаються результати оцінки впливу порушення в роботі АС на безпеку АС. Наводяться результати оцінки важливості з точки зору безпеки аномальних подій, що мали місце під час порушення, та порушення в цілому (чи можна класифікувати аномальні події або порушення як вихідні події аварії). Наводиться інформація про реальні і потенціальні наслідки для безпечної експлуатації енергоблока (АС), які мали місце або могли мати місце в разі додаткової відмови або помилки персоналу.

5.2. Оцінка порушення в роботі АС за шкалою INES

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться обґрунтування визначеного рівня порушення в роботі АС за шкалою INES.

5.3. Обґрунтування вибору категорії порушення в роботі АС

У цьому пункті звіту про порушення в роботі АС наводиться обґрунтування обраної категорії відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Положення.

VI. Вимоги до змісту розділу "Додаткові недоліки, виявлені при розслідуванні"

При проведенні розслідування порушення в роботі АС можуть бути виявлені додаткові недоліки за напрямами, переліченими у розділі V додатка 2 до цього Положення. Комісією з розслідування порушення в роботі АС повинні бути затверджені коригувальні заходи, спрямовані на виключення кожного виявленого додаткового недоліку. У цьому розділі звіту про порушення в роботі АС наводиться:

опис виявленого додаткового недоліку з вказівкою напряму, до якого даний недолік був віднесений. Перелік напрямів наведений у розділі V додатка 2 до цього Положення;

опис, термін реалізації і відповідальний виконавець кожного коригувального заходу, спрямованого на виключення виявленого додаткового недоліку.

VII. Вимоги до змісту додатків до звіту про порушення в роботі АС

7.1. Перелік переданих оперативних повідомлень (обов'язковий додаток)

У цьому додатку представляються копії усіх попередніх повідомлень, що передавалися за даним порушенням.

7.2. Пояснювальні записки персоналу

Вимоги до змісту пояснювальних записок персоналу визначаються адміністрацією АС. Перелік персоналу, пояснювальні записки якого додаються до звіту про порушення в роботі АС, визначається комісією з розслідування порушення в роботі АС.

7.3. Діаграми зміни параметрів

На діаграмах зазначаються дати і години виникнення (виявлення) аномальних подій, спрацьовування (виникнення вимоги на спрацьовування) захисту, блокувань. Необхідність додавання до звіту про порушення в роботі АС діаграм зміни параметрів та їх перелік визначаються комісією з розслідування порушення в роботі АС на основі оцінки достатності обсягу графічної інформації для ілюстрації процесу розвитку порушення в роботі АС.

7.4. Дані щодо радіаційної обстановки

У разі якщо порушення в роботі АС має наслідки, передбачені у пунктах 2.1 - 2.4 додатка 2 до цього Положення, до звіту про порушення в роботі АС додаються документи з вичерпною інформацією про реальну величину зазначених наслідків.

7.5. Дані про дефект елемента

Якщо аномальною подією (додатковим недоліком), виявленою при розслідуванні порушення в роботі АС, є дефект елемента АС, наводиться така інформація про цей елемент:

станційне позначення;

тип (марка);

заводський номер;

виготовлювач;

дата введення в експлуатацію;

дата і вид останнього (перед виникненням (виявленням) дефекту) ремонту;

опис аномальної події (додаткового недоліку);

час відновлення після дефекту;

наробіток елемента з початку його експлуатації та з моменту його останнього за часом дефекту.

7.6. Відомості про помилку персоналу

7.6.1. Якщо аномальною подією (додатковим недоліком), виявленою при розслідуванні порушення в роботі АС, є помилка персоналу, ця аномальна подія (додатковий недолік) аналізується з висвітленням таких основних аспектів:

чи є помилка персоналу помилкою при здійсненні діагностування (наприклад, діагностування ситуації, стану елементів і систем АС тощо) або це помилка при виконанні дій (наприклад, відновлення елемента, що відмовив, організація схеми підключення);

якщо сталася помилка персоналу при виконанні дій, чи були ці дії виконані всупереч відповідній інструкції, згідно з відповідною інструкцією або ці дії не висвітлені у відповідних інструкціях;

який вплив на виникнення помилки персоналу мали умови виробничого середовища (температура, вологість, шум тощо) та організації робочого місця (за результатами атестації робочих місць);

чи є ця помилка персоналу помилкою через незнання як результат недостатньої професійної підготовки або невідповідності вимог професії і інтелектуальної сфери людини;

чи є ця помилка персоналу свідомо неправильною дією як результат бажання "спростити задачу", "раціоналізувати" її вирішення або грубим свідомим порушенням правил.

7.6.2. За результатами проведеного аналізу готуються та додаються до звіту про розслідування порушення висновки, довідки або інші документи, які висвітлюють вказані вище аспекти.

7.6.3. Про персонал, що допустив помилку, вказується інформація щодо віку, посади, освіти, фаху, досвіду та стажу роботи на АС.

7.7. Інша інформація

7.7.1. У разі продовження терміну, зазначеного у пункті 7.9 розділу VII цього Положення, до звіту про порушення в роботі АС додається копія документа, що підтверджує правомочність продовження даного терміну.

7.7.2. До звіту про розслідування порушення можуть бути додані будь-які інші матеріали на розсуд комісії з розслідування порушення в роботі АС.

VIII. Вимоги до заповнення кодованої інформаційної карти звіту про порушення в роботі АС

Кодована інформаційна карта заповнюється з використанням Словника кодів (додаток 4) за результатами розслідування порушення в роботі АС і повинна містити такі інформаційні поля:

8.1. У полі "НОМЕР ЗВІТУ" - зазначається номер звіту про порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до пункту 1.1 додатка 4 до цього Положення.

8.2. У полі "ДАТА ПОРУШЕННЯ" - зазначається дата виникнення (виявлення) порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до пункту 1.3 додатка 3 до цього Положення.

8.3. У полі "ЧАС ПОРУШЕННЯ" - зазначається час виникнення (виявлення) порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до пункту 1.4 додатка 3 до цього Положення.

8.4. У полі "КАТЕГОРІЯ ПОРУШЕННЯ" - зазначається категорія порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до додатка 1 до цього Положення.

8.5. У полі "СТАН ЕНЕРГОБЛОКА ДО ПОРУШЕННЯ" - зазначається код стану енергоблока на момент виникнення (виявлення) порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 2 додатка 4 до цього Положення.

8.6. У полі "СИСТЕМА" - зазначається код системи, що включає в себе елемент, дефект якого був класифікований як аномальна подія за результатами розслідування порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 3 додатка 4 до цього Положення.

8.7. У полі "ЕЛЕМЕНТ, ПЕРСОНАЛ" - зазначається код елемента (категорії персоналу), дефект (помилка) якого був класифікований як аномальна подія за результатами розслідування порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 4 додатка 4 до цього Положення.

8.8. У полях "БЕЗПОСЕРЕДНІ", "КОРІННІ ПРИЧИНИ" - зазначаються відповідно коди безпосередньої і корінної причин виникнення дефекту елемента (помилки персоналу), класифікованого як аномальна подія за результатами розслідування порушення в роботі АС. Кожне поле заповнюється відповідно до розділу 5 додатка 4 до цього Положення.

8.9. У полі "ВПЛИВ НА РЕЖИМ РОБОТИ ЕНЕРГОБЛОКА" - зазначається код впливу на режим роботи енергоблока, спричиненого порушенням у роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 6 додатка 3. При заповненні поля може бути зазначено декілька кодів.

8.10. У полі "ХАРАКТЕР ПОРУШЕННЯ" - зазначається код характеру (наслідків) порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 7 додатка 4 до цього Положення. При заповненні поля може бути зазначено декілька кодів.

8.11. У полі "ТИП ПОРУШЕННЯ" - зазначається код типу порушення в роботі АС. Поле заповнюється відповідно до розділу 8 додатка 4 до цього Положення. При заповненні поля може бути зазначений більше ніж один код.

8.12. У полі "ПОРУШЕННЯ МЕЖ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ" - зазначається, чи були порушені межі безпечної експлуатації під час порушення в роботі АС. Зазначається один з варіантів:

"так" - було порушення межі (меж) безпечної експлуатації;

"ні" - порушення межі (меж) безпечної експлуатації не було.

8.13. У полі "ПОРУШЕННЯ УМОВ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ" - зазначається, чи були порушені умови безпечної експлуатації під час порушення в роботі АС. Зазначається один з варіантів:

"так" - було порушення умови (умов) безпечної експлуатації;

"ні" - порушення умови (умов) безпечної експлуатації не було.

8.14. У полі "ОСОБА, ЩО ЗАПОВНЮВАЛА КАРТУ" - зазначаються особа, що заповнювала кодовану інформаційну карту, та її дані:

прізвище, ім'я та по батькові;

підрозділ АС, в якому працює;

контактний телефон;

електронна адреса для зв'язку.
 

Додаток 4 до Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

СЛОВНИК КОДІВ

1. Категорії порушень в роботі атомних станцій (далі - АС)

Категорії порушень в роботі АС представлено в графі "Категорія порушення" додатка 1 до Положення.

2. Стан енергоблока до порушення

2.0. Інший стан.

2.1. Реактор на стаціонарному рівні потужності.

2.1.1. Номінальна потужність.

2.1.2. Знижена потужність.

2.1.3. Мінімально контрольований рівень потужності.

2.2. Реактор у режимі зміни потужності.

2.2.1. Підняття потужності.

2.2.2. Зниження потужності.

2.3. "Гаряче" зупинення (реактор підкритичний).

2.3.1. "Гаряче" зупинення (температура I контуру більше ніж 260° C, тиск у I контурі 160 кгс/см ²).

2.3.2. "Напівгаряче" зупинення (концентрація H ₃BO ₃ у I контурі не менше ніж стояночна, температура металу I контуру вища за температуру холодоламкості, тиск у I контурі - 15 - 160 кгс/см ²).

2.4. "Холодне" зупинення (реактор підкритичний).

2.4.1. "Холодне" зупинення.

2.4.2. Зупинення для перевантаження палива.

2.4.3. Зупинення для ремонту.

2.4.4. Перевантаження палива.

2.5. Передексплуатаційний період.

2.5.1. Спорудження.

2.5.2. Пусконалагоджувальні роботи.

2.6. Проведення випробувань або технічного обслуговування.

2.7. Виведення з експлуатації.

2.7.1. Етап припинення експлуатації.

2.7.2. Етапи зняття з експлуатації.

2.7.2.1. Остаточне закриття.

2.7.2.2. Консервація.

2.7.2.3. Витримка.

2.7.2.4. Демонтаж.

3. Системи, що відмовили та/або зазнали впливу

3.A. Системи реактора

3.AA. Активна зона.

3.AB. Корпус, металоконструкції.

3.AC. Графітова кладка.

3.AX. Інші.

3.B. Технологічні системи першого контуру, реакторного відділення

3.BA. Система циркуляції теплоносія.

3.BB. Система компенсації тиску.

3.BC. Система проміжного контуру.

3.BD. Система підживлення, продування і борного регулювання.

3.BE. Система спецводоочищення.

3.BF. Система організованих протікань.

3.BG. Система планового розхолоджування I контуру.

3.BH. Система збереження свіжого ядерного палива.

3.BI. Система збереження відпрацьованого ядерного палива (басейн витримки).

3.BJ. Система очищення охолоджувальної води.

3.BK. Система охолоджування басейну витримки.

3.BL. Система перевантаження ядерного палива (у тому числі перевантажувальна машина).

3.BM. Система розхолоджування басейну витримки.

3.BN. Вентиляційні системи нормальної експлуатації.

3.BO. Система спецканалізації реакторного відділення.

3.BP. Система підготовки і запасу розчину борного концентрату.

3.BQ. Газовий контур.

3.BR. Система борного концентрату.

3.BS. Система допалювання водню.

3.BT. Система азоту і газових здувок.

3.BU. Система стисненого повітря пневмоприводів.

3.BV. Система очищення технологічних здувок.

3.BY. Система підігріву бака аварійного запасу розчину бору.

3.BZ. Система контролю щільності облицювання бака-приямка аварійного запасу розчину бору.

3.BX. Інші.

3.C. Технологічні системи другого контуру, турбінного відділення

3.CA. Турбіна з допоміжними системами.

3.CB. Система паропроводів.

3.CC. Система живильної води.

3.CD. Система регулювання рівня в парогенераторах, барабанах-сепараторах.

3.CE. Система основного конденсату.

3.CF. Система відбору пари на власні потреби (ШРУ-Д, ШРУ-ВП та пов'язані з ними елементи).

3.CX. Інші.

3.D. Технологічні системи загальноблочного призначення

3.DA. Система технічної води відповідальних споживачів групи "А".

3.DB. Система циркуляційної води.

3.DC. Система хімводопідготовки, прийому і заповнення основних контурів.

3.DD. Система збору і збереження радіоактивних відходів.

3.DE. Система підготовки газових середовищ (стиснене повітря, азот тощо).

3.DX. Інші.

3.E. Системи електропостачання

3.EA. Генератор і мережа генераторної напруги.

3.EB. Система електропостачання власних потреб змінного струму 6 кВ, 10 кВ (3 група надійності).

3.EC. Система електропостачання власних потреб змінного струму 0,4/0,2 кВ (3 група надійності).

3.ED. Система електропостачання власних потреб постійного струму.

3.EE. Система зовнішнього електроживлення напругою 35 кВ і вище.

3.EX. Інші.

3.F. Системи контролю

3.FA. Система внутрішньореакторного контролю.

3.FB. Система контролю радіаційної безпеки.

3.FC. Система контролю герметичності оболонок ТВЕЛ.

3.FD. Система контролю активності теплоносія II контуру.

3.FE. Система контролю стану металу і зварних з'єднань корпуса реактора, трубопроводів I контуру.

3.FF. Система температурного контролю металоконструкцій реактора.

3.FG. Система контролю цілісності технологічних каналів.

3.FH. Система пробовідбору радіоактивних технологічних середовищ.

3.FX. Інші.

3.G. Системи безпеки захисні

3.GA. Органи управління і захисту реактора.

3.GB. Система аварійного охолоджування активної зони (реактора) пасивна (гідроємкості, гідробалони).

3.GC. Система аварійного охолоджування активної зони (реактора) активна (насосні підсистеми).

3.GD. Система аварійної подачі поглинача в реактор (система аварійного введення бору, аварійного вприскування бору).

3.GE. Система аварійної подачі живильної води.

3.GF. Система захисту від перевищення тиску в реакторному просторі.

3.GG. Система захисту паропроводів (II контуру) від перевищення тиску.

3.GH. Система швидкодіючих відсічних клапанів на паропроводах.

3.GI. Система дренажу гідрозатворів головних циркуляційних трубопроводів.

3.GK. Система аварійного газовидалення (з I контуру, герметичних приміщень).

3.GM. Система сейсмічного автоматичного захисту.

3.GN. Система захисту від зменшення (припинення) витрати води через технологічні канали та канали СУЗ.

3.GO. Система захисту I контуру від перевищення тиску.

3.GP. Код виключений.

3.GX. Інші.

3.H. Системи безпеки локалізуючі

3.HA. Система герметичних огороджень (захисна оболонка, облицювання і стіни герметичних приміщень, проходки, шлюзи, люки, двері, клапани перепускні, діафрагми, "вибивні" панелі, залізобетонні захисні конструкції тощо).

3.HB. Система локалізуючої арматури.

3.HC. Спринклерна система.

3.HD. Пасивний конденсатор пари, барботажно-конденсаційна система.

3.HE. Система контролю концентрації й аварійного видалення водню.

3.HF. Система очищення середовища герметичних приміщень.

3.HX. Інші.

3.I. Системи безпеки керуючі

3.IA. Автоматика системи управління і захисту реактора.

3.IB. Система управління захисними діями систем безпеки (у тому числі автоматика східчастого пуску).

3.ID. Система управління системою пожежогасіння.

3.IX. Інші.

3.K. Системи безпеки забезпечуючі

3.KA. Система технічної води відповідальних споживачів.

3.KB. Загальноблочна резервна дизельна електростанція.

3.KC. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму 6 кВ (2 група надійності).

3.KD. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму 0,4 кВ (2 група надійності).

3.KE. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму (1 група надійності).

3.KF. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб постійного струму (1 група надійності).

3.KG. Система пожежогасіння.

3.KH. Системи вентиляції і кондиціювання повітря приміщень систем безпеки.

3.KI. Системи азоту і стисненого повітря, які застосовуються як джерела енергії для систем безпеки.

3.KK. Система охолоджування каналів СУЗ.

3.KL. Резервна дизельна електростанція.

3.KM. Паливна система дизеля.

3.KX. Інші.

3.L. Спорудження

3.LA. Будівля реакторного відділення.

3.LB. Будівля допоміжних систем реакторного відділення.

3.LC. Турбінний зал.

3.LD. Будівля резервної дизельної електростанції.

3.LE. Відкритий розподільний пристрій.

3.LF. Закритий розподільний пристрій.

3.LG. Приміщення блочного, резервного щита управління.

3.LH. Приміщення панелей автоматики.

3.LI. Сховище свіжого ядерного палива.

3.LJ. Сховище відпрацьованого ядерного палива.

3.LK. Будівля переробки відходів (спецкорпус).

3.LL. Будівля насосної станції.

3.LM. Градирня, став-охолоджувач.

3.LN. Вентиляційна труба.

3.LX. Інші.

3.M. Допоміжні системи забезпечення працездатності обладнання основних систем

3.MAA. Система живлення панелей, блоків управління і захисту.

3.MAB. Ланцюги управління, захисту і сигналізації.

3.MAC. Ланцюги релейного захисту й автоматики електричних мереж.

3.MBA. Система живлення ланцюгів контролю і виміру.

3.MBB. Контроль і вимір технологічних параметрів.

3.MBC. Контроль і вимір електричних параметрів.

3.MBD. Контроль стану (положення) обладнання.

3.MCA. Система дренажів і повітряних клапанів.

3.MCB. Система автономного контуру (у тому числі для ГЦН, статора генератора, дизель-генератора).

3.MCC. Система відбору пари (у тому числі на живильний турбонасос).

3.MCD. Система конденсату.

3.MCE. Маслосистема.

3.MCF. Система стисненого повітря.

3.MCG. Система збудження.

3.MCH. Система ущільнення.

3.MCJ. Система регулювання і захисту турбіни.

3.MCK. Система обігріву, прогріву.

3.MCL. Привод.

3.MCM. Допоміжні системи генератора (системи водневого охолодження, водяного охолодження статора генератора, охолодження газоохолоджувачів генератора, повітряних охолоджувачів збудника тощо).

3.MCN. Паливна система дизеля.

3.MCO. Система зв'язку.

3.MX. Інші.

4. Елементи, що відмовили та/або зазнали пошкодження, категорії персоналу, який допустив помилку

4.0. Інше або невизначене.

4.1. Обладнання (елементи) реактора

4.1.00. Інше.

4.1.10. Кришка верхнього блока.

4.1.20. Корпус реактора.

4.1.21. Кришка корпуса.

4.1.22. Ущільнення корпуса реактора.

4.1.30. Внутрішньокорпусні пристрої.

4.1.31. Дистанціонуюча ґратка.

4.1.32. Блок захисних труб.

4.1.40. Технологічний канал.

4.1.41. Канали СУЗ, датчика контролю енерговиділень.

4.1.42. Ущільнення каналів.

4.1.50. Страхувальний корпус.

4.1.60. Відбивач.

4.1.70. Паливна збірка.

4.1.71. Дистанціонуюча ґратка.

4.1.72. Паливний елемент.

4.1.80. Регулювальний стрижень СУЗ (без приводу), стрижень-поглинач, що вигорає.

4.1.90. Обладнання перевантажувальної (розвантажно-навантажувальної) машини.

4.2. Обладнання (елементи) технологічних систем

4.2.00. Інше.

4.2.10. Теплообмінне обладнання.

4.2.11. Парогенератор.

4.2.12. Сепаратор.

4.2.13. Деаератор.

4.2.13.1. Деаератор атмосферний.

4.2.13.2. Деаератор вакуумний.

4.2.13.3. Деаератор підвищеного тиску.

4.2.14. Технологічний конденсатор.

4.2.15. Підігрівач високого тиску.

4.2.16. Підігрівач низького тиску.

4.2.19. Інші теплообмінники.

4.2.20. Насоси.

4.2.21. Головний циркуляційний насос.

4.2.22. Насос з електроприводом (крім ГЦН).

4.2.23. Насос із турбоприводом.

4.2.24. Насос водоструминний.

4.2.25. Компресор.

4.2.30. Арматура.

4.2.31. Арматура запірна.

4.2.32. Арматура регулювальна.

4.2.33. Клапан запобіжний, мембрана.

4.2.34. Клапан зворотний.

4.2.35. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в атмосферу.

4.2.36. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в конденсатор (технологічний конденсатор), барботер.

4.2.37. Клапан редукційний.

4.2.38. Швидкодіючий запірний відсічний клапан.

4.2.39. Інша арматура.

4.2.40. Трубопровід.

4.2.41. Колектор роздавальний.

4.2.42. Колектор груповий.

4.2.43. Колектор парогенератора.

4.2.44. Трубопровід великого діаметра (внутрішній діаметр більше 50 мм).

4.2.45. Трубопровід малого діаметра (внутрішній діаметр менше 50 мм).

4.2.50. Ємність.

4.2.51. Баки атмосферні.

4.2.51.1. Бак дистиляту.

4.2.51.2. Бак води, що містить бор.

4.2.51.3. Бак розчину хімічних реагентів.

4.2.51.4. Бак технічної води.

4.2.51.5. Маслобак.

4.2.51.6. Бак трапних вод.

4.2.52. Посудина під тиском.

4.2.53. Басейн.

4.2.60. Фільтр.

4.2.61. Механічний.

4.2.62. Іонообмінний.

4.2.70. Ущільнювальний елемент.

4.2.80. Ежектори.

4.2.80.1. Ежектор паровий.

4.2.80.2. Ежектор водяний.

4.3. Обладнання (елементи) систем вентиляції, кондиціювання, обігріву

4.3.00. Інше.

4.3.10. Вентилятор.

4.3.20. Кондиціонер.

4.3.30. Повітроохолоджувач.

4.3.40. Фільтр.

4.3.41. Механічний (аерозольний).

4.3.42. Іонообмінний (йодний).

4.3.50. Зворотний клапан, шибер, клапан герметизувальний.

4.3.60. Повітровід.

4.3.70. Нагрівальні елементи.

4.3.71. Електронагрівач.

4.3.72. Радіатор опалення.

4.3.73. Калорифер.

4.4. Турбінне обладнання (елементи)

4.4.00. Інше.

4.4.10. Турбіна.

4.4.11. Направляючий апарат.

4.4.12. Лопатка.

4.4.13. Ротор.

4.4.14. Підшипник.

4.4.15. Діафрагма.

4.4.20. Клапан стопорний.

4.4.21. Клапан регулювальний.

4.4.30. Конденсатор.

4.4.40. Проміжний підігрівач пари.

4.4.50. Механізм управління турбіною.

4.5. Обладнання (елементи) систем автоматичного управління захисту і сигналізації

4.5.00. Інше.

4.5.10. Кабель контрольний, шинка управління, контролю, сигналізації, з'єднувальний провід.

4.5.20. Клемна коробка, клема, роз'єм, втичне сполучення.

4.5.30. Елемент електронної схеми, логічний блок, реле.

4.5.40. Перемикаючий пристрій.

4.5.41. Кнопка, кінцевий вимикач.

4.5.42. Ключ, пакетний перемикач.

4.5.43. Механізм ручного керування.

4.5.50. Сигнальне табло, світлова сигналізація стану, положення обладнання, прилад індикації параметрів.

4.5.60. Панель, шафа.

4.6. Обладнання (елементи) контрольно-вимірювальних систем теплофізичних і технологічних параметрів

4.6.00. Інше.

4.6.10. Датчики, перетворювачі виміру і контролю теплофізичних і технологічних параметрів:

4.6.11. Витрати, тиску.

4.6.12. Температури.

4.6.13. Рівня.

4.6.14. Активності.

4.6.15. Концентрації речовин.

4.6.16. Вологості.

4.6.17. Нейтронного потоку.

4.6.18. Сейсмічності.

4.6.19. Вібрації.

4.6.20. Імпульсна трубка, штуцер.

4.6.30. Вентиль, клапан зворотний.

4.6.40. Датчик положення.

4.6.50. Кабель контрольний.

4.6.60. Клемні контакти реле.

4.7. Обладнання (елементи) контрольно-вимірювальних систем електричних параметрів

4.7.00. Інше.

4.7.10. Трансформатори вимірювальні.

4.7.11. Трансформатор напруги.

4.7.12. Трансформатор струму.

4.7.20. Датчики (прилади) вимірювання параметрів.

4.7.21. Датчик (прилад) вимірювання потужності.

4.7.22. Датчик (прилад) вимірювання струму.

4.7.23. Датчик (прилад) вимірювання напруги.

4.7.24. Датчик (прилад) вимірювання частоти.

4.8. Обладнання (елементи) систем електропостачання

4.8.00. Інше.

4.8.10. Трансформатори силові.

4.8.11. Трансформатор блочний, автотрансформатор.

4.8.12. Трансформатор власних потреб блочний (робочий, резервний).

4.8.13. Трансформатор власних потреб 6/0,4 кВ (10/0,4 кВ).

4.8.20. Генератор.

4.8.20.1. Код виключений.

4.8.20.2. Генератор дизельний.

4.8.20.3. Генератор високочастотний.

4.8.21. Інше обладнання генератора.

4.8.22. Обмотка ротора, ротор.

4.8.23. Обмотка статора, статор.

4.8.24. Щітки, кільця контактні.

4.8.25. Підшипник.

4.8.26. Збуджувач.

4.8.27. Елементи допоміжних систем генератора.

4.8.30. Реактор, обмежувач перенапруги.

4.8.40. Розрядник.

4.8.50. Перемикальний пристрій.

4.8.51. Вимикач.

4.8.52. Роз'єднувач, відокремлювач, короткозамикач.

4.8.53. Автомат, пакетний перемикач, тиристорний ключ.

4.8.60. Струмопідвідні елементи.

4.8.61. Кабель силовий.

4.8.62. Шинопровід, струмопровід.

4.8.63. Клемник, клемна коробка, з'єднувальний вузол.

4.8.64. Панель.

4.8.70. Накопичувачі енергії, перетворювачі.

4.8.71. Акумуляторна батарея.

4.8.72. Оборотний двигун-генератор, інвертор.

4.8.73. Випрямний пристрій.

4.8.74. Перетворювач струму несинусоїдальний.

4.8.75. Перетворювач струму синусоїдальний.

4.8.76. Конденсатор.

4.8.80. Елементи ізолюючі.

4.8.81. Інші.

4.8.82. Ізолятор маслонаповнений.

4.8.83. Ізолятор опорний.

4.8.84. Ізолятор прохідний.

4.8.85. Ізолятор підвісний.

4.9. Приводні пристрої технологічного обладнання (елементів)

4.9.00. Інше.

4.9.10. Привод регулювального стрижня СУЗ.

4.9.20. Електродвигун.

4.9.30. Турбопривод.

4.9.40. Пневмопривод.

4.9.50. Дизель.

4.10. Елементи будівель і споруд

4.10.00. Інше.

4.10.10. Покрівля, перекриття.

4.10.20. Перегородка.

4.10.30. Стіна.

4.10.40. Двері.

4.10.50. Захисна оболонка та її елементи (облицювання і стіни герметичних приміщень, проходки, шлюзи, люки, двері, клапани перепускні, діафрагми, "вибивні" панелі, залізобетонні захисні конструкції тощо).

4.10.60. Піддон.

4.10.70. Гідроізоляція.

4.11. Категорії персоналу, який припустився помилки

4.11.1. Ліцензований.

4.11.2. Оперативний, підготовка якого ліцензується.

4.11.3. Оперативний.

4.11.4. Ремонтний.

4.11.5. Адміністративний.

4.11.6. Персонал сторонніх (що залучаються) організацій.

5. Причини аномальних подій

5.1. Безпосередні причини аномальних подій

5.1.1. Механічні ушкодження.

5.1.1.0. Інші ушкодження.

5.1.1.1. Корозія, ерозія.

5.1.1.2. Знос, незадовільне мастило.

5.1.1.3. Стомленість металу конструкції, дефект зварювального шва, внутрішній дефект матеріалу.

5.1.1.4. Перевищення допустимого навантаження.

5.1.1.5. Вібрація.

5.1.1.6. Вичерпання ресурсу.

5.1.1.7. Код виключений.

5.1.1.8. Блокування, обмеження руху, заклинювання, защемлення.

5.1.1.9. Деформація, перекіс, зсув, неправильне переміщення, роз'єднання, послаблення зв'язку.

5.1.1.10. Послаблення кріплення до фундаменту, будівельних конструкцій, руйнування фундаменту, будівельних конструкцій.

5.1.1.11. Зовнішній механічний вплив.

5.1.1.12. Забруднення, влучення стороннього предмета.

5.1.2. Несправності в електротехнічній частині

5.1.2.0. Інші несправності.

5.1.2.1. Коротке замикання, іскріння.

5.1.2.3. Відхилення по напрузі, частоті.

5.1.2.4. Поганий контакт, розмикання, обрив кола.

5.1.2.5. Ушкодження заземлення.

5.1.2.6. Порушення ізоляції.

5.1.2.7. Код виключений.

5.1.2.8. Внутрішнє ушкодження.

5.1.2.9. Непередбачений зв'язок (перемикання).

5.1.2.10. Нестійкість (коливання) електричних параметрів.

5.1.2.11. Перегрів.

5.1.2.12. Перенапруга.

5.1.3. Хімічні впливи або впливи, пов'язані з фізикою реактора

5.1.3.0. Інші впливи.

5.1.3.1. Хімічне забруднення, шлам, накип.

5.1.3.2. Пожежа, загоряння, вибух через хімічну взаємодію.

5.1.3.3. Неконтрольована хімічна реакція.

5.1.3.4. Проблеми фізики реактора.

5.1.3.5. Незадовільна хімтехнологія або хімконтроль, що не відповідає вимогам.

5.1.3.6. Радіоактивне забруднення.

5.1.4. Гідравлічні впливи

5.1.4.0. Інші впливи.

5.1.4.1. Гідравлічний удар, перевищення тиску.

5.1.4.2. Кавітація.

5.1.4.3. Газова пробка.

5.1.4.4. Наявність вологи в повітряній системі.

5.1.5. Несправності в контрольно-вимірювальних системах

5.1.5.0. Інші несправності.

5.1.5.1. Хибний сигнал.

5.1.5.2. Коливання параметра.

5.1.5.3. Зміщення уставки, зміщення "нуля".

5.1.5.4. Неправильне показання параметра.

5.1.5.5. Втрата сигналу, відсутність сигналу.

5.1.6. Навколишні умови (аномальні умови на АС)

5.1.6.0. Інші умови.

5.1.6.1. Температура.

5.1.6.2. Тиск.

5.1.6.3. Вологість.

5.1.6.4. Затоплення.

5.1.6.5. Замерзання.

5.1.6.6. Опромінення вузлів.

5.1.6.7. Нерівномірність осадки фундаменту.

5.1.6.8. Задимлення.

5.1.7. Навколишнє природне середовище (аномальні умови за межами АС)

5.1.7.0. Інші умови.

5.1.7.1. Ураження блискавкою.

5.1.7.2. Злива, повінь.

5.1.7.3. Ураган.

5.1.7.4. Землетрус.

5.1.7.5. Зниження температури повітря.

5.1.7.6. Підвищення температури повітря.

5.1.7.7. Повітряна ударна хвиля.

5.1.7.8. Падіння літака.

5.1.7.9. Зледеніння.

5.1.8. Безпосередні причини, які пов'язані з персоналом

5.1.8.0. Інші.

5.1.8.1. Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення при експлуатації через неуважність, недбалість, замішання.

5.1.8.1.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки при виконанні переключень і підключень).

5.1.8.1.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики.

5.1.8.1.3. Несанкціоноване (самовільне) виконання робіт, переключень тощо.

5.1.8.1.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів.

5.1.8.1.5. Неузгоджені дії персоналу.

5.1.8.1.6. Встановлення, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента.

5.1.8.1.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи та виконуваними технологічними операціями.

5.1.8.1.8. Навмисне втручання в дії автоматики.

5.1.8.1.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт.

5.1.8.1.10. Інші помилки.

5.1.8.2. Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення при експлуатації через неправильну оцінку, аналіз.

5.1.8.2.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки при виконанні переключень і підключень).

5.1.8.2.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики.

5.1.8.2.3. Несанкціоноване (самовільне) виконання робіт, переключень тощо.

5.1.8.2.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів.

5.1.8.2.5. Неузгоджені дії персоналу.

5.1.8.2.6. Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента.

5.1.8.2.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи і виконуваними технологічними операціями.

5.1.8.2.8. Навмисне втручання в роботу дії автоматики.

5.1.8.2.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт.

5.1.8.2.10. Інші помилки.

5.1.8.3. Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення при експлуатації через порушення інструкцій.

5.1.8.3.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки при виконанні переключень і підключень).

5.1.8.3.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики.

5.1.8.3.3. Самовільне виконання робіт, переключень тощо.

5.1.8.3.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів.

5.1.8.3.5. Неузгоджені дії персоналу.

5.1.8.3.6. Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента.

5.1.8.3.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи і виконуваними технологічними операціями.

5.1.8.3.8. Навмисне втручання в роботу дії автоматики.

5.1.8.3.9. Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт.

5.1.8.3.10. Інші помилки.

5.1.8.4. Помилки при інспекції, техобслуговуванні, іспиті або налагодженні.

5.1.8.4.1. Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки при виконанні переключень і підключень).

5.1.8.4.2. Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики.

5.1.8.4.3. Самовільне виконання робіт, переключень тощо.

5.1.8.4.4. Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів.

5.1.8.4.5. Неузгоджені дії персоналу.

5.1.8.4.6. Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента.

5.1.8.4.7. Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи і виконуваними технологічними операціями.

5.1.8.4.8. Неякісне, невчасне проведення профілактичного техобслуговування (регулювання, налагодження тощо).

5.1.8.4.9. Інші помилки.

5.1.8.5. Неякісний ремонт, порушення технології ремонту.

5.1.8.5.1. Неякісне зварювання.

5.1.8.5.2. Неякісне складання (ненадійне затягування, стискання роз'ємних з'єднань, ущільнень та ін.).

5.1.8.5.3. Установка непроектного елемента, вузлів деталей.

5.1.8.5.4. Неякісне післяремонтне випробування, обкатка.

5.1.8.5.5. Невчасне завершення ремонтних робіт (відсутність контролю за процесом виконання ремонтних робіт і строком їх закінчення).

5.1.8.6. Інші помилки.

5.2. Корінні причини аномальних подій

5.2.1. Корінні причини, що пов'язані з обладнанням (елементами)

5.2.1.1. Недоліки конструювання (включаючи зміни).

5.2.1.2. Недоліки проектування (включаючи зміни).

5.2.1.3. Недоліки виготовлення.

5.2.1.4. Недоліки спорудження.

5.2.1.5. Недоліки монтажу.

5.2.1.6. Недоліки наладки.

5.2.1.7. Недоліки ремонту.

5.2.1.8. Недоліки в діяльності сторонніх (що залучаються) організацій.

5.2.1.9. Недоліки документації заводу-виробника.

5.2.2. Корінні причини, що пов'язані з документацією

5.2.2.1. Відсутність документації.

5.2.2.2. Неправильне або неоднозначне визначення вимог та положень документації.

5.2.2.3. Несвоєчасне внесення змін у документацію.

5.2.2.4. Недоліки станційної програми контролю.

5.2.2.4.1. За виявленням та усуненням непрацездатності систем (елементів).

5.2.2.4.2. За виявленням та усуненням недоліків експлуатаційної документації.

5.2.2.4.3. За виявленням та усуненням недоліків підготовки персоналу.

5.2.3. Корінні причини, що пов'язані із персоналом та системою управління

5.2.3.1. Проблеми зв'язку, помилки при передаванні/прийманні інформації.

5.2.3.2. Невідповідність існуючого порядку планування робіт.

5.2.3.3. Невідповідність існуючого порядку планування та забезпечення ресурсів.

5.2.3.4. Невідповідність процедур виконання робіт та контролю їх результатів.

5.2.3.5. Невідповідність процедур відомчого нагляду.

5.2.3.6. Негативний вплив виробничого середовища.

5.2.3.7. Проблеми взаємодії "людина - машина".

5.2.3.8. Невідповідність кваліфікації персоналу.

5.2.3.9. Невідповідність у виконанні своїх обов'язків посадовими особами.

5.2.3.10. Недоліки культури безпеки окремих осіб.

5.2.3.11. Недоліки політики організації та її реалізації.

6. Вплив на режим роботи енергоблока

6.0. Інше.

6.1. Відключення енергоблока від мережі зі спрацьовуванням аварійного захисту.

6.1.1. Автоматичне спрацьовування аварійного захисту.

6.1.1.1. За фактичним сигналом.

6.1.1.2. За хибним сигналом.

6.1.2. Ручне спрацьовування аварійного захисту.

6.2. Відключення енергоблока від мережі без спрацьовування аварійного захисту.

6.2.1. З зупинкою реактора.

6.2.2. Зі зниженням потужності реактора.

6.3. Зниження навантаження енергоблока.

6.3.1. Автоматичне.

6.3.1.1. З відключенням турбіни.

6.3.1.2. Без відключення турбіни.

6.3.2. Ручне.

6.3.2.1. З відключенням турбіни.

6.3.2.2. Без відключення турбіни.

6.4. Введення в дію систем безпеки.

6.4.1. Спрацьовування каналів систем безпеки.

6.4.1.1. За фактичним сигналом.

6.4.1.2. За хибним сигналом.

6.4.2. Спрацьовування запобіжних пристроїв I контуру.

6.4.2.1. За фактичним сигналом.

6.4.2.2. За хибним сигналом.

6.4.3. Спрацьовування запобіжних пристроїв II контуру.

6.4.3.1. За фактичним сигналом.

6.4.3.2. За хибним сигналом.

6.4.4. Включення дизель-генератора.

6.4.4.1. За фактичним сигналом.

6.4.4.2. За хибним сигналом.

6.4.5. Спрацьовування аварійного захисту на рівні потужності реактора не більше мінімально контрольованого рівня потужності.

6.5. Продовження терміну зупинення, розвантаження енергоблока.

7. Характер порушення в роботі АС

7.0. Інше.

7.1. Викиди радіоактивної речовини і радіаційне опромінення.

7.1.1. Викиди радіоактивної речовини, що перевищують установлені межі.

7.1.2. Радіаційне опромінення населення.

7.1.3. Радіаційне опромінення персоналу, що перевищує установлені межі доз опромінення персоналу.

7.1.4. Радіоактивне забруднення приміщень, майданчика АС.

7.2. Пошкодження палива (паливної матриці), оболонки тепловиділяючих елементів.

7.3. Порушення герметичності основних технологічних контурів.

7.3.1. Порушення герметичності I контуру.

7.3.2. Порушення герметичності II контуру.

7.4. Втрата функцій захисної оболонки або порушення її герметичності.

7.5. Втрата функції безпеки.

7.6. Відмова або суттєве порушення в системі безпеки.

7.7. Відмова або суттєве порушення в управлінні реактивністю.

7.7.1. Регулювальних стрижнів.

7.7.2. Системи управління регулювальними стрижнями.

7.7.3. Системи борного регулювання.

7.8. Відмова або суттєве порушення у відведенні тепла від активної зони.

7.9. Втрата джерел енергії.

7.9.1. Внутрішніх.

7.9.2. Зовнішніх.

7.10. Перехідний режим за непроектним алгоритмом.

7.11. Зовнішні впливи.

7.12. Порушення при поводженні з ядерним паливом.

7.13. Порушення при поводженні з радіоактивними відходами.

7.14. Порушення фізичного захисту АС, саботаж або злочинні наміри.

7.15. Пошкодження великого обладнання (турбіна, генератор, трансформатор, парогенератор, ГЦН, циркуляційний насос, насос подачі живильної води).

7.16. Виявлення умов, не розглянутих і не проаналізованих раніше.

7.17. Порушення водно-хімічного режиму.

8. Типи порушення

8.0. Інше.

8.1. Одинична відмова (неправильна дія).

8.2. Множинна відмова (неправильні дії).

8.3. Відмова (неправильні дії) із загальної причини.

8.4. Непередбачена взаємодія між системами (непроектна зміна параметрів при перехідних режимах).

8.5. Наявність аналогічних порушень раніше (на даній АС).

9. Коригувальні заходи

9.1. Щодо ремонту систем (елементів).

9.2. Щодо заміни систем (елементів).

9.3. Щодо експлуатації систем (елементів).

9.4. Щодо конструювання систем (елементів).

9.5. Щодо проектування систем (елементів).

9.6. Щодо виготовлення систем (елементів).

9.7. Щодо спорудження систем (елементів).

9.8. Щодо монтажу систем (елементів).

9.9. Щодо налагодження систем (елементів).

9.10. Щодо удосконалення системи управління (політики, процедур, документації).

9.11. Щодо підготовки (підтримки рівня кваліфікації) персоналу.

9.12. Щодо організації процедури виявлення та усунення дефектів систем (елементів), недоліків процедур, недоліків підготовки персоналу.

(Положення у редакції наказу Державної інспекції
 ядерного регулювання України від 20.04.2011 р. N 39)