ДСТУ ETSI EN 301 489-1:2019 Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр. Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 1. Загальні технічні вимоги (ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-0...

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр
ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ РАДІООБЛАДНАННЯ ТА РАДІОСЛУЖБ
Частина 1. Загальні технічні вимоги

ДСТУ ETSI EN 301 489-1:2019
(ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09), IDT)

 

 
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Електромагнітна сумісність та стійкість радіоелектронних, електронних та електротехнічних засобів» (ТК 22)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 21 грудня 2019 р. № 473 з 2021-01-01

3 Національний стандарт відповідає ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09) Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM); ElectroMagnetic Compatibility (EMC) standard for radio equipment and services; Part 1: Common technical requirements (Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр (ERM). Електромагнітна сумісність (EMC) радіообладнання та радіослужб. Частина 1. Загальні технічні вимоги) і внесено з дозволу ETSI, 650 Route des Lucioles Sophia Antipolis 06560 Valbonne, France. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь- яким способом залишаються за ETSI

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еn)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, встановленими в національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ETSI EN 301 489-1 V1.9.2:2014

ЗМІСТ

Національний вступ

Передмова до ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09)

1 Сфера застосування

2 Посилання

2.1 Нормативні посилання

2.2 Довідкові посилання

3 Терміни, визначення понять та скорочення

3.1 Терміни та визначення понять

3.2 Скорочення

4 Умови випробування

4.1 Загальні положення

4.2 Заходи для випробувальних сигналів

4.2.1 Вимоги до випробувальних сигналів на вході передавачів

4.2.2 Вимоги до випробувальних сигналів на виході передавачів

4.2.3 Вимоги до випробувальних сигналів на вході приймачів

4.2.4 Вимоги до випробувальних сигналів на виході приймачів

4.2.5 Вимоги до випробування передавача та приймача разом (як систему)

4.3 Вилучена смуга радіочастот обладнання радіозв’язку

4.4 Вузькосмугові відповіді приймачів або приймальних частин прийомопередавачів

4.5 Нормальна випробувальна модуляція

5 Оцінювання якості функціонування

5.1 Загальні положення

5.2 Обладнання, яке забезпечує лінію зв’язку неперервної дії

5.3 Обладнання, яке не забезпечує лінію зв’язку неперервної дії

5.4 Допоміжне обладнання

5.5 Класифікація обладнання

6 Критерії якості функціонування

6.1 Критерії якості функціонування під час впливу неперервних явищ на передавачі та приймачі

6.2 Критерії якості функціонування під час впливу явищ перехідних процесів на передавачі та приймачі

6.3 Критерії якості функціонування обладнання, яке не забезпечує лінію зв’язку неперервної дії

6.4 Критерії якості функціонування допоміжного обладнання, випробовуваного окремо

7 Таблиці огляду застосовності

7.1 Електромагнітна емісія завад

7.2 Несприйнятливість

8 Методики вимірювання та норми електромагнітної емісії завад

8.1 Випробувальна конфігурація

8.2 Корпус допоміжного обладнання, який вимірюють окремо

8.3 Вхідні/вихідні порти живлення постійного струму

8.4 Вхідні/вихідні порти мережі живлення змінного струму

8.5 Емісія завад гармонійних складових струму (вхідний порт мережі живлення змінного струму)

8.6 Флуктації напруги та флікер (вхідний порт мережі живлення змінного струму)

8.7 Порти зв’язку

9 Методика випробування на несприйнятливість та випробувальні рівні

9.1 Випробувальна конфігурація

9.2 Радіочастотне електромагнітне поле (від 80 МГц до 1000 МГц та від 1400 МГц до 2700 МГц)

9.3 Електростатичний розряд

9.4 Швидкі перехідні процеси, загальний режим

9.5 Радіочастотні завади, загальний несиметричний режим

9.6 Перехідні процеси та сплески в середовищі транспортного засобу

9.7 Провали та переривання напруги

9.8 Сплески

Додаток А (обов’язковий) Таблиця вимог гармонізованого стандарту та технічних вимог до випробування на відповідність

Додаток В (обов’язковий) Технічні вимоги до обладнання (ESA), встановлюваного в транспортний засіб після його продажу, яке не має відношення до функцій транспортного засобу, пов’язаних з несприйнятливістю, необхідних для демонстрації відповідності Директиві з EMC транспортних засобів з двигунами 2004/104/ЕС

Додаток С (обов’язковий) Застосування гармонізованих стандартів EMC до мультирадіообладнання, мультистандартного радіообладнання, комбінованого радіообладнання та іншого обладнання

Додаток D (довідковий) Назва цього стандарту офіційними мовами

Додаток Е (довідковий) Бібліографія

Історія

Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, гармонізованих із міжнародними чи європейськими стандартами, посилання на які є у цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ ETSI EN 301 489-1:2019 (ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09), IDT) «Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр. Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 1. Загальні технічні вимоги», прийнятий методом перекладу — ідентичний щодо ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09) (версія en) «Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM); ElectroMagnetic Compatibility (EMC) standard for radio equipment and services; Part 1: Common technical requirements».

Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 22 «Електромагнітна сумісність та стійкість радіоелектронних, електронних та електротехнічних засобів».

Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ ETSI EN 301 489-1 V1.9.2:2014 «Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб. Частина 1. Загальні технічні вимоги» (ETSI EN 301 489-1 V1.9.2, IDT).

У цьому національному стандарті зазначені вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесені такі редакційні зміни:

— слова «цей документ», «цей європейський стандарт», «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни, визначення понять та скорочення», «Бібліографія», — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

— у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— долучено національний довідковий додаток НА «Перелік національних стандартів України, гармонізованих із міжнародними чи європейськими стандартами, посилання на які у цьому стандарті».

Передмова до ETSI EN 301 489-1 V1.9.2 (2011-09)

Цей стандарт було розроблено Технічним комітетом «Електромагнітна сумісність та питання радіочастотного спектру(ЕRМ)»Європейського інституту зі стандартизації у сфері телекомунікацій (ЕТSІ).

Цей документ було підготовлено ETSI відповідно до доручення Європейської Комісії, наданого згідно з Директивою Ради Європейського Союзу 98/34/ЕС [і.3] (з поправками), що встановлює порядок надання інформації в галузі технічних стандартів та регламентів.

Цей стандарт, призначено для застосування у якості гармонізованого стандарту, відомості про який буде опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу стосовно Директиви Ради про зближення законодавства держав-членів стосовно електромагнітної сумісності («Директива ЕМС») (2004/108/ЕС [і.2] зі змінами) та Директиви 1999/5/ЕС [і.1] Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 1999 р. про радіообладнання та кінцеве телекомунікаційне обладнання та взаємне визнання їх відповідності («Директива R&TTE»).

Вимоги, що стосуються Директиви ЕМС [і.З] та Директиви R&TTE [і.1 ] узагальнено у додатку А.

Цей стандарт ґрунтується на загальних стандартах EN 61000-6-3 [і.4] та EN 61000-6-1 [і.5] та інших стандартах, щоб він відповідав основним вимогам Директив Ради 2004/108/ЕС [і.2], 1999/5/ЕС [і.1] та Директиви з ЕМС транспортних засобів з двигунами 2004/104/ЕС [і.8].

Директива з ЕМС транспортних засобів з двигунами 2004/104/ЕС [і.8], є Директивою про затвердження типу та містить у своїх додатках всі технічні вимоги, необхідні для забезпечення відповідності. Ця Директива поширюється на дві категорії обладнання, яке встановлюють в транспортний засіб після його продажу, як вказано нижче:

а) (радіо) обладнання (та допоміжне обладнання), призначене для установлення в транспортний засіб з двигуном після його продажу, які не мають відношення до функцій транспортного засобу з двигуном, пов’язаних із несприйнятливістю (додаток І, розділ 2.1.12 Директиви);

b) (радіо) обладнання (та допоміжне обладнання), призначене для установлення в транспортний засіб з двигуном після його продажу, які мають відношення до функцій транспортного засобу з двигуном, пов’язаних із несприйнятливістю (додаток І, розділ 2.1.12 Директиви), та до яких застосовують вимоги щодо затвердження типу Директиви 2004/104/ЕС [і.8].

Цей документ поширюється лише на обладнання категорії а), до якого застосовують вимоги, зазначені нижче.

Додаток І, розділ 3.2.9 Директиви 2004/104/ЕС [і.8], встановлює можливість застосування відповідності згідно з процедурами 2004/108/ЕС [і.2] або 1999/5/ЕС [і.1] для обладнання (ESA), установленого в транспортний засіб після його продажу, яке не має відношення до функцій транспортного засобу з двигуном, пов’язаних із несприйнятливістю (додаток І, розділ 2.1.12 Директиви), але додатково вимагає, щоб ESA виконували норми, визначені в додатку І, розділи 6.5, 6.6, 6.8 та 6.9 Директиви. Вимоги, що застосовують до обладнання (ESA) цього типу, установленого в транспортний засіб після його продажу, наведено у додатку В цього стандарту.

Цей стандарт, а також окремі частини серії стандартів EN 301 489, пов’язані з продукцією, ґрунтується на діючих стандартах EMC, опублікованих ETSL Слід зазначити, що більшість цих стандартів EMC також було опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу.

Цей стандарт є частиною 1 серії стандартів EMC, що поширюються на радіообладнання, яка складається із багатьох частин та структурована так:

— для всього радіообладнання розроблено серію стандартів EMC, що складається з кількох частин;

— усі загальні технічні вимоги до емісії завад та несприйнятливості до EMC розміщено в загальній частині, якою є цей стандарт;

— було розроблено окремі частини, які поширюються на конкретну продукцію, що стосується радіообладнання, з урахуванням умов випробування, порядку випробування, оцінювання якості функціонування, критеріїв якості функціонування, тощо;

— кожна із особливих частин, що поширюється на радіообладнання, містить розділ, що має назву «спеціальні умови», який відповідно використовують під час врахування будь-яких відхилів або доповнення до загальних вимог, встановленим в цьому стандарті.

Для демонстрування відповідного рівня захисту щодо EMC цей стандарт треба використовувати разом з відповідною особливою частиною серії стандартів EN 301 489.

Цей стандарт є частиною 1 серії стандартів з електромагнітної сумісності (EMC) для радіообладнання та послуг, що складається з таких частин:

— Частина 1. «Загальні технічні вимоги»;

— Частина 2. «Особливі умови для обладнання пейджингового зв’язку»;

— Частина 3. «Особливі умови для пристроїв малого радіуса дії (SRD), працюючих на частотах 9 кГц ¾ 40 ГГц»;

— Частина 4. «Особливі умови для фіксованих радіоліній, базових станцій широкосмугових систем передавання даних, допоміжного обладнання та послуг»;

— Частина 5. «Особливі умови для наземного мобільного радіообладнання (PMR) для особистого використання та допоміжного обладнання (передавання мови та немовних сигналів)»;

— Частина 6. «Особливі умови для обладнання цифрового удосконаленого бездротового зв’язку (DECT)»;

— Частина 7. «Особливі умови для рухомого та портативного радіообладнання і допоміжного обладнання цифрових сотових систем радіозв’язку (GSM та DCS)»;

— Частина 8. «Особливі умови для базових станцій GSM»;

— Частина 9. «Особливі умови для бездротових мікрофонів, аналогічного радіочастотного (RF) обладнання звукових ліній, бездротової аудіоапаратури та розташованих в вусі пристроїв моніторингу»;

— Частина 10. «Особливі умови для бездротових телефонів першого (СТ1 та СТ1+) і другого покоління (СТ2)»;

— Частина 11. «Особливі умови для звукових наземних передавачів радіомовної служби»;

— Частина 12. «Особливі умови для термінальних інтерактивних наземних станцій з дуже малою апертурою, працюючих в діапазоні частот 4 ГГц % 30 ГГц у службі фіксованого супутникового зв’язку (FSS)»;

— Частина 13. «Особливі умови для обладнання радіозв’язку (СВ), застосованих в цивільному діапазоні, та допоміжного обладнання (передавання мови та немовних сигналів)»;

— Частина 14. «Особливі умови для аналогових та цифрових наземних телевізійних передавачів служб мовлення»;

— Частина 15. «Особливі умови для комерційного обладнання для радіоаматорів»;

— Частина 16. «Особливі умови для рухомого та портативного обладнання аналогового сотових систем радіозв’язку»;

— Частина 17. «Особливі умови для широкосмугових систем передавання даних»;

— Частина 18. «Особливі умови для обладнання наземного транкінгового радіозв’язку (TETRA)»;

— Частина 19. «Особливі умови для приймальних рухомих наземних станцій (ROMES), працюючих в системі передавання даних у смузі 1,5 ГГц»;

— Частина 20. «Особливі умови для рухомих наземних станцій (MES), використовуваних в рухомих супутникових службах (MSS)»;

— Частина 22. «Особливі умови для наземного рухомого та стаціонарного радіообладнання повітряної рухомої служби (VHF)»;

— Частина 23. «Особливі умови для базових станцій та ретрансляторів ІМТ-2000 CDMA з безпосереднім поширенням спектра (UTRA та E-UTRA) та допоміжного обладнання»;

— Частина 24. «Особливі умови для рухомого та портативного радіообладнання (UE) ІМТ-2000 CDMA з прямим поширенням спектра (UTRA та Е-UTRA) та допоміжного обладнання»;

— Частина 25. «Особливі умови для рухомих станцій CDMA 1х з розширеним спектром та допоміжного обладнання»;

— Частина 26. «Особливі умови для базових станцій та ретрансляторів CDMA 1х з розширеним спектром та допоміжного обладнання»;

— Частина 27. «Особливі умови для активних медичних імплантатів з наднизькою потужністю (ULP-AMI) та пов’язаних з ними периферійних пристроїв (ULP-AMI-P)»;

— Частина 28. «Особливі умови для цифрових бездротових ліній відеозв’язку»;

— Частина 29. «Особливі умови для пристроїв обслуговування медичних даних (MEDS), працюючих в смузі частот 401 МГц ¾ 402 МГц та 405 МГц ¾ 406 МГц»;

— Частина 31. «Особливі умови до обладнання для активних медичних імплантатів з наднизькою потужністю (ULР-АМІ) та пов’язаних з ними периферійних пристроїв (ULР-АМІ-Р), працюючих в смузі частот 9 кГц ¾ 315 кГц»;

— Частина 32. «Особливі умови для радіолокаційного обладнання, застосованого для зондування землі та стін»;

— Частина 33. «Особливі умови для надширокосмугових (UWB) пристроїв зв’язку»;

— Частина 34. «Особливі умови для зовнішніх джерел живлення (EPS) для мобільних телефонів».

Дати впровадження на національному рівні
Дата прийняття цього стандарту	15 вересня 2011
Дата останнього повідомлення щодо цього стандарту	31 грудня 2011
Дата останньої публікації нової редакції національного стандарту або затвердження цього стандарту	30 червня 2012
Дата відкликання будь-якого суперечливого національного стандарту	30 червня 2013

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр
ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ
РАДІООБЛАДНАННЯ ТА РАДІОСЛУЖБ
Частина 1. Загальні технічні вимоги

Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM)
ELECTROMAGNETIC COMPATIBILITY (EMC) STANDARD
FOR RADIO EQUIPMENT AND SERVICES
Part 1. Common technical requirements

Чинний від 2021-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт містить загальні вимоги до обладнання радіозв'язку та пов’язаного з ним допоміжного обладнання щодо електромагнітної сумісності (EMC).

Залежні від продукції заходи, необхідні для проведення випробування обладнання радіозв’язку конкретних типів на EMC, а також оцінювання результатів випробування, детально описано у відповідних частинах серії стандартів EN 301 489 [і.13], пов’язаних із продукцією.

Цей стандарт, разом із частиною, пов’язаною з продукцією, визначає відповідні випробування на EMC, методики вимірювання, норми та критерії якості функціонування для радіообладнання та пов’язаного з ним допоміжного обладнання. У разі відмінностей (наприклад, стосовно особливих умов, визначень, скорочень) між частиною 1 серії стандартів

EN 301 489 [і.13] та відповідною частиною серії стандартів EN 301 489 [і.13], пов’язаною з продукцією, перевагу має та частина, яка пов'язана з продукцією.

Технічні специфікації, які відносяться до антенного порту радіообладнання та випромінюваних емісій завад від порту корпусу радіообладнання та комбінації радіообладнання та пов’язаного з ним допоміжного обладнання, не доклучені до цього стандарту. Такі технічні специфікації, зазвичай можна знайти у відповідних стандартах на продукцію для ефективного використання радіочастотного спектру.

Класифікація середовища, використовувана в цьому стандарті, відповідає класифікації середовища, зазначеній в:

- EN 61000-6-3 [і.4] та EN 61000-6-1 [і.5] для житлового, комерційного середовища та середовища легкої промисловості; або

- TR 101 651 [і.6] для середовища центру зв’язку; або

- ISO 7637-2 [8] для середовища автотранспортних засобів.

Вимоги EMC були вибрані так, щоб забезпечити відповідний рівень сумісності для апаратури, призначеної для застосування в середовищах, згаданих вище. Рівні, однак, не враховують екстремальних випадків, які можуть виникнути в будь-якому місці розташування, але мають низьку ймовірність виникнення.

Для радіообладнання та пов’язаного з ним допоміжного обладнання (наприклад, ESAs), призначеного для встановлення в транспортний засіб з двигуном, які не мають відношення до функцій транспортного засобу, пов’язаних з несприйнятливістю, для демонстрування відповідності до Директиви з EMC транспортних засобів з двигуном 2004/104/ЕС [і.8], необхідні додаткові технічні вимоги, наведені в додатку В (обов’язковий) цього стандарту.

Цей стандарт може не охоплювати випадки, коли постійно присутні потенційні джерела завад, які індивідуально створюють повторювані явища перехідних процесів чи неперервних завад, наприклад, у безпосередній близькості від радіолокаційної станції чи радіомовного центру. У такому разі може бути необхідно вжити спеціальних заходів захисту, застосовуваних до будь-якого джерела завад чи до частин із завадами, чи для обох одночасно.

Якщо жодна з існуючих особливих частин, що стосується продукції, не враховує умови, необхідні для певного радіообладнання/служби, наприклад, у разі початкового введення нової радіослужби чи спеціального застосування, то цей стандарт дозволено використовувати разом з конкретними відомостями про нове радіообладнання, наданими виробником для випробування на відповідність до вимог EMC, встановлених у цьому стандарті.

У всіх випадках, якщо радіообладнання відповідає сфері застосування особливої частині стандарту, що поширюється на радіообладнання, ця особлива частина має перевагу.

Відповідність радіообладнання вимогам цього стандарту не означає відповідність будь-яким вимогам, пов’язаним з керуванням радіочастотним спектром чи з використанням обладнання (з вимогами до ліцензування).

Відповідність вимогам цього стандарту не означає відповідності будь-яким вимогам з безпеки. Проте, фахівець з оцінювання обладнання зобов’язаний записати в протокол випробування будь-які спостереження стосовно того, що випробувальний зразок стає небезпечним чи ненадійним внаслідок проведення випробувань, встановлених в цьому стандарті.

2 ПОСИЛАННЯ

Посилання є або датованими (позначеними датою публікації та/чи номером видання чи номером версії) або недатованими. У разі датованих посилань застосовують лише наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням довідкового документу (разом зі змінами).

2.1 Нормативні посилання

Наведені нижче документи необхідні для застосування цього стандарту:

[1] CENELEC EN 55022 (2006) and А1 (2007): «Information technology equipment—Radio disturbance characteristics — Limits and methods of measurement»

[2] CENELEC EN 61000-4-2 (2009): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-2: Testing and measurement techniques - Electrostatic discharge immunity test»

[3] CENELEC EN 61000-4-3 (2006), A1 (2008) and A2 (2010): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-3: Testing and measurement techniques - Radiated, radio-frequency, electromagnetic field immunity test»

[4] CENELEC EN 61000-4-4 (2004) and A1 (2010): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-4: Testing and measurement techniques — Electrical fast transient/burst immunity test»

[5] CENELEC EN 61000-4-5 (2006): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-5: Testing and measurement techniques — Surge immunity test»

[6] CENELEC EN 61000-4-6 (2009): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-6: Testing and measurement techniques — Immunity to conducted disturbances, induced by radio-frequency fields»

[7] CENELEC EN 61000-4-11 (2004): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 4-11: Testing and measurement techniques — Voltage dips, short interruptions and voltage variations immunity tests»

[8] ISO 7637-2 (2004): «Road vehicles — Electrical disturbances from conduction and coupling — Part 2: Electrical transient conduction along supply lines only»

[9] CENELEC EN 61000-3-3 (2008): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 3-3: Limits — Limitation of voltage changes, voltage fluctuations and flicker in public low-voltage supply systems, for equipment with rated current ≤ 16 A per phase and not subject to conditional connection»

[10] CISPR 25 (2nd Edition 2002): «Radio disturbance characteristics for the protection of receivers used on board vehicles, boats, and on devices — Limits and methods of measurement»

[11] CENELEC EN 61000-3-12 (2005): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 3-12: Limits — Limits for harmonic currents produced by equipment connected to public low-voltage systems with input current > 16 A and ≤ 75 A per phase»

[12] CENELEC EN 61000-3-11 (2000): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 3-11: Limits — Limitation of voltage changes, voltage fluctuations and flicker in public low-voltage supply systems — Equipment with rated current ≤ 75 A and subject to conditional connection»

[13] CENELEC EN 61000-3-2 (2006), A1 (2009) and A2 (2009): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 3-2: Limits — Limits for harmonic current emissions (equipment input current ≤ 16 A per phase)».

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

[1] CENELEC EN 55022 (2006) та зміна А1 (2007) «Обладнання інформаційних технологій. Характеристики радіозбурень. Норми та методи вимірювання»

[2] CENELEC EN 61000-4-2 (2009) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-2. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до електростатичних розрядів»

[3] CENELEC EN 61000-4-3 (2006), зміна А1 (2008), зміна А2 (2010) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-3. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до радіочастотних електромагнітних полів випромінення»

[4] CENELEC EN 61000-4-4 (2004) та А1 (2010) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-4. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до швидких перехідних процесів/пакетів імпульсів»

[5] CENELEC EN 61000-4-5 (2006) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-5. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до сплесків напруги та струму»

[6] CENELEC EN 61000-4-6 (2009) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-6. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до кондуктивних збурень, індукованих радіочастотними полями»

[7] CENELEC EN 61000-4-11 (2004) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 4-11. Методики випробування та вимірювання. Випробування на несприйнятливість до провалів напруги, короткочасних переривань і змінень напруги»

[8] ISO 7637-2 (2004) «Дорожні транспортні засоби. Електричні збурення, створені провідністю та зв’язком. Частина 2. Електричні кондуктивні перехідні процеси тільки в лініях живлення»

[9] CENELEC EN 61000-3-3 (2008) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 3-3. Гранично допустимі рівні. Нормування змін напруги, флуктуацій напруги і флікера в низьковольтних системах електропостачання загальної призначеності для обладнання з номінальним струмом силою не більше ніж 16 А на фазу, яке не підлягає обумовленому підключенню»

[10] CISPR 25 (2 видання 2002) «Характеристики радіозбурень для захисту приймачів, використовуваних на борту транспортних засобів, в човнах, та пристроях. Норми та методи вимірювання»

[11] CENELEC EN 61000-3-12 (2005) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 3-12. Гранично допустимі рівні. Гранично допустимі рівні сили струму гармонік, створених обладнанням з номінальним вхідним струмом силою понад 16 А та до 75 А включно на фазу, підключеним до низьковольтних електропостачальних систем загальної призначеності»

[12] CENELEC EN 61000-3-11 (2000) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 3-11. Норми. Унормування змін напруги, напруги флуктуацій та флікера в низьковольтних електропостачальних системах загальної призначеності. Обладнання з номінальною силою струму не більше ніж 75 А та з’єднане за певних умов»

[13] CENELEC EN 61000-3-2 (2006), зміни А1 (2009) та А2 (2009) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 3-2. Норми. Норми на емісію гармонік струму (для сили вхідного струму обладнання не більше ніж 16 А на фазу)».

2.2 Довідкові посилання

Наступні довідкові документи не є обов’язковими для застосування цього стандарту, але вони допомагають користувачеві у певних предметних областях:

[і.1] Directive 1999/5/ЕС of the European Parliament and of the Council of 9 March 1999 on radio equipment and telecommunications terminal equipment and the mutual recognition of their conformity (R&TTE Directive);

[i.2] Council Directive 2004/108/EC of 15 December 2004 on the approximation of the laws of the Member States relating to electromagnetic compatibility and repealing Directive 89/336/EEC (EMC Directive);

[i.3] Directive 98/34/EC of the European Parliament and of the Council of 22 June 1998 laying down a procedure for the provision of information in the field of technical standards and regulations;

[i.4] CENELEC EN 61000-6-3 (2001): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 6-3: Generic standards - Emission standard for residential, commercial and light-industrial environments»;

[i.5] CENELEC EN 61000-6-1 (2007): «Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 6-1: Generic standards — Immunity for residential, commercial and light-industrial environments»;

[i.6] ETSI TR 101 651 (V1.1.1): «Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM); Classification of the electromagnetic environment conditions for equipment in telecommunication networks»;

[i.7] IEC 60050-161: «International Electrotechnical Vocabulary. Chapter 161: Electromagnetic compatibility»;

[i.8] Commission Directive 2004/104/EC of 14 October 2004 adapting to technical progress Council Directive 72/245/EEC relating to the radio interference (electromagnetic compatibility) of vehicles and amending Directive 70/156/EEC on the approximation of the laws of the Member States relating to the type­approval of motor vehicles and their trailers.

[i.9] CENELEC EN 55016-1-4 (2004): «Specification for radio disturbance and immunity measuring apparatus and methods — Part 1-4: Radio disturbance and immunity measuring apparatus — Ancillary equipment— Radiated disturbances»;

[i.10] ITU-R Radio Regulations (2004);

[i.11] IEEE 1284 (2000): «IEEE Standard Signaling Method for a Bidirectional Parallel Peripheral Interface for Personal Computer»;

[i.12] IEEE 1394.1 (2004): «IEEE Standard for High Performance Serial Bus Bridges»;

[i.13] ETSI EN 301 489 series: «Electromagnetic compatibility and Radio spectrum Matters (ERM); ElectroMagnetic Compatibility (EMC) standard for radio equipment and services».

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

[і.1] Директива 1999/5/ЕС Європейського парламенту та Ради від 9 березня 1999 р. щодо радіообладнання та телекомунікаційного термінального обладнання і взаємного визнання їх відповідності (Директива R&TTE)

[і.2] Директива Ради 2004/108/ЕС від 15 грудня 2004 р. про зближення законодавства держав-членів стосовно електромагнітної сумісності, та про скасування Директиви 89/336/ЕЕС (Директива EMC)

[і.З] Директива 98/34/ЕС Європейського парламенту та Ради від 22 червня 1998 р., яка встановлює порядок надання інформації в галузі технічних стандартів та регламентів

[i.4] CENELEC EN 61000-6-3 (2001) «Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 6-3. Загальні стандарти. Стандарт емісії завад для житлових, комерційних середовищ та середовищ легкої промисловості»

[і.5] CENELEC EN 61000-6-1 (2007) «Електромагнітна сумісність (ЕМС). Частина 6-1. Загальні стандарти. Несприйнятливість обладнання в житловому, комерційному середовищах та в середовищах легкої промисловості»

[і.6] ETSI TR 101 651 (V1.1.1) «Електромагнітна сумісність та питання радіочастотного спектру (ERM); Класифікація умов електромагнітного середовища для обладнання телекомунікаційних мереж»

[і.7] ІЕС 60050-161 «Міжнародний електротехнічний словник. Частина 161. Електромагнітна сумісність»

[і.8] Директива Європейської Комісії 2004/104/ЕС від 14 жовтня 2004 р., яка адаптує до технічного прогресу Директиву Ради 72/245/ЕЕС стосовно радіозавад (електромагнітна сумісність) транспортних засобів, та змінює Директиву 70/156/ЕЕС про зближення законодавства держав-членів щодо затвердження типу транспортних засобів з двигунами та їхніх причепів

[і.9] CENELEC EN 55016-1-4 (2004) «Технічні вимоги до апаратури для вимірювання радіозбурень та несприйнятливості та методи вимірювання. Частина 1-4. Апаратура для вимірювання радіозбурень та несприйнятливості. Допоміжне обладнання. Випромінювані завади»

[і.10] ITU-R Регламент радіозв’язку (2004)

[і.11] IEEE 1284 (2000) «Стандартний метод IEEE передавання сигналів для двонаправленого паралельного периферійного інтерфейсу для персональних комп’ютерів»

[і. 12] IEEE 1394.1 (2004) «Стандарт IEEE для мостів високої якості функціонування з послідовними шинами»

[і.13] ETSI EN 301 489 (серія) «Електромагнітна сумісність та радіочастотний спектр. Електромагнітна сумісність радіообладнання та радіослужб»