Закон Украины от 17.05.2001 № 2406-III О подтверждении соответствия

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про підтвердження відповідності

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 21 жовтня 2004 року N 2116-IV,
від 1 грудня 2005 року N 3164-IV,
від 15 січня 2009 року N 882-VI,
від 22 грудня 2011 року N 4224-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5312-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI

Цей Закон визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

продукція - будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб;

виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені;

система якості - сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

система управління якістю - сукупність органів і об'єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

система екологічного управління - сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики;

постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь;

підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;

(абзац восьмий статті 1 у редакції
Закону України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам;

випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством;

декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації - особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких обов'язкове. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва;

(абзац п'ятнадцятий статті 1 у редакції
Закону України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукції в обіг - виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера - сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законодавством;

законодавчо нерегульована сфера - сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг не регламентуються законодавством;

орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV,
абзац двадцятий статті 1 у редакції
Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

орган, що призначає, - орган, визначений цим Законом призначати органи з оцінки відповідності, тимчасово припиняти або відміняти їх призначення чи відміняти тимчасове припинення дії їх призначення;

(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV,
абзац двадцять перший статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

оцінка відповідності - процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані;

(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV,
абзац двадцять другий статті 1 у редакції
Закону України від 22.12.2011 р. N 4224-VI)

призначення - надання органом, визначеним цим Законом, органу з оцінки відповідності права виконувати певну діяльність з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;

(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV,
абзац двадцять третій статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені вимоги у відповідних технічних регламентах чи стандартах. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

(статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні державні органи.

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 3. Законодавство України у сфері підтвердження відповідності

Законодавство України у сфері підтвердження відповідності складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 4. Об'єкти підтвердження відповідності

Згідно з цим Законом об'єктами підтвердження відповідності є продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал.

Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності

Державна політика у сфері підтвердження відповідності базується на таких принципах:

координації дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

неупередженості, прозорості та доступності процедур підтвердження відповідності;

застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;

забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

гармонізації національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;

сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері;

дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої в результаті робіт з підтвердження відповідності;

забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін;

розроблення або застосування процедури оцінки відповідності у спосіб, достатній для забезпечення відповідності продукції, процесів та послуг технічним регламентам або стандартам, зважаючи на ризики в разі невідповідності.

(статтю 5 доповнено абзацом десятим згідно із
Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 6. Повноваження органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження відповідності:

забезпечує здійснення державної політики у сфері підтвердження відповідності;

абзац третій частини першої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

абзац четвертий частини першої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

затверджує технічні регламенти;

укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації;

затверджує порядок здійснення процедур призначення органів з оцінки відповідності, що перевіряють відповідність продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів.

(частину першу статті 6 доповнено абзацом сьомим
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності:

забезпечує проведення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з підтвердження відповідності, у тому числі технічних регламентів;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти, що подаються на затвердження Кабінету Міністрів України;

встановлює порядок надання ними інформації, що стосується виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;

організовує ведення національного фонду нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності.

(статтю 6 доповнено новою частиною другою
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
у зв'язку з цим частини другу - четверту
вважати відповідно частинами третьою - п'ятою)

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності:

(абзац перший частини третьої статті 6 у редакції
Закону України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

бере участь у формуванні державної політики у сфері підтвердження відповідності;

абзац третій частини третьої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

готує пропозиції щодо укладання міжнародних угод у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами з сертифікації інших країн;

координує діяльність центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

абзац шостий частини третьої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

абзац сьомий частини третьої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

абзац восьмий частини третьої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

організовує ведення державного реєстру призначених органів з оцінки відповідності;

(абзац дев'ятий частини третьої статті 6 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

організовує підготовку та атестацію аудиторів з сертифікації;

абзац одинадцятий частини третьої статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

здійснює інформаційне забезпечення з питань підтвердження відповідності;

призначає органи оцінки з відповідності за пропозиціями відповідних центральних органів виконавчої влади;

(частину другу статті 6 доповнено абзацом тринадцятим
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

організовує нагляд за проведенням робіт з оцінки відповідності призначеними органами з оцінки відповідності.

(частину другу статті 6 доповнено абзацом чотирнадцятим
згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Центральні органи виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності:

готують пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;

беруть участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у цій сфері;

організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності.

Частину четверту статті 6 виключено

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 7. Виключена

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 8. Виключена

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Розділ II. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО РЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 9. Підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.

Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності, офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.

Стаття 10. Виключена

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 11. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері

Сертифікація в законодавчорегульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів.

За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Стаття 12. Виключена

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Стаття 13. Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері

Виробник зобов'язаний:

сприяти проведенню всіх процедур підтвердження відповідності, встановлених для конкретного виду продукції;

наносити на продукцію національний знак відповідності в законодавчо регульованій сфері;

компенсувати споживачам продукції завдані їм збитки в разі виявлення невідповідності продукції вимогам, зазначеним у декларації про відповідність та/або сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності;

надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція;

(частину першу статті 13 доповнено абзацом п'ятим
згідно із Законом України від 21.10.2004 р. N 2116-IV)

супроводжувати продукцію декларацією про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції;

(частину першу статті 13 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом України від 21.10.2004 р. N 2116-IV,
абзац шостий частини першої статті 13
у редакції Закону України від 02.10.2012 р. N 5312-VI)

надавати на вмотивовану вимогу органів, яким відповідно до законів України належать повноваження щодо перевірки якості та безпеки продукції, завірені виробником або імпортером копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо її наявність у виробника передбачена технічним регламентом на відповідний вид продукції.

(частину першу статті 13 доповнено абзацом сьомим
згідно із Законом України від 21.10.2004 р. N 2116-IV)

Постачальник зобов'язаний:

реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності;

(абзац другий частини другої статті 13 у редакції
Закону України від 21.10.2004 р. N 2116-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 02.10.2012 р. N 5312-VI)

припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Стаття 14. Державний нагляд за підтвердженням відповідності в законодавчо регульованій сфері

Державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 15. Виключена

(згідно із Законом України
від 01.12.2005 р. N 3164-IV)

Розділ III. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО НЕРЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ

Стаття 16. Декларування відповідності в законодавчо нерегульованій сфері

Виробник може складати декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору із споживачем, при цьому він несе відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законами України.

Стаття 17. Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері

Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу будь-яким заявленим вимогам.

Орган із сертифікації встановлює правила проведення сертифікації, визначає учасників робіт із сертифікації.

Сертифікація на добровільних засадах може провадитися також органами із сертифікації, уповноваженими на провадження робіт у законодавчо регульованій сфері.

Розділ IV. ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 18. Фінансування діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері

Діяльність органів з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері фінансується за рахунок:

коштів, отриманих призначеними органами з оцінки відповідності від заявників як плата за виконані роботи з підтвердження відповідності;

коштів Державного бюджету України;

інших коштів, передбачених законом.

У межах виділених бюджетних коштів у сфері підтвердження відповідності фінансуються:

діяльність органів виконавчої влади, на які законодавством покладено функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності;

державний нагляд за дотриманням вимог;

науково-дослідні роботи;

розроблення проектів технічних регламентів, міжнародних і національних нормативних документів, що встановлюють відповідні правила та вимоги;

участь у роботі міжнародних (регіональних) організацій.

Замовниками робіт у сфері підтвердження відповідності за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, на які законодавством покладено технічне регулювання у визначених сферах діяльності.

Стаття 19. Оплата робіт з підтвердження відповідності

Оплата робіт з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері здійснюється згідно з правилами визначення вартості цих робіт, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Оплата робіт з підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері здійснюється на договірних засадах.

Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері підтвердження відповідності, несуть відповідальність згідно із законами України.

Розділ VI. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 21. Участь України в міжнародному співробітництві у сфері підтвердження відповідності

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності, у встановленому законодавством порядку представляє інтереси України в міжнародних організаціях з підтвердження відповідності, здійснює співробітництво у цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до міжнародних та регіональних систем сертифікації, укладає договори про взаємне визнання результатів робіт з підтвердження відповідності.

Стаття 22. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Підтвердження відповідності продукції згідно з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (в частині положень про сертифікацію) здійснюється до введення в дію відповідного технічного регламенту.

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону;

розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

4. Сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності, видані в установленому порядку в державній системі сертифікації продукції та послуг до набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії.

5. Статтю 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 39, ст. 357, N 48, ст. 418; 2000 р., N 32, ст. 254, N 39, ст. 333, N 45, ст. 375) доповнити підпунктом 5.2.15 такого змісту:

"5.2.15. Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності".