ДСТУ 4358:2004 Информационные технологии. Процедуры регистрации культурных элементов (ISO/IEC 15897:1999, MOD)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Інформаційні технології
ПРОЦЕДУРИ РЕЄСТРАЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

(ISO/IEC 15897:1999, MOD)
ДСТУ 4358:2004

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2006

ПЕРЕДМОВА

 РОЗРОБЛЕНО: Інститут кібернетики ім. В.Глушкова НАН України

РОЗРОБНИКИ: Г. Карпенко; Б. Кульчицький; О. Перевозчикова, чл.-кор. НАНУ, проф., д-р фіз.-мат. наук (керівник розробки)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 листопада 2004 р. № 258 з 2006-04-01

3 Національний стандарт відповідає ISO/IEC 15897:1999 Information technology — Procedures for registration of cultural elements (Інформаційні технології. Процедури реєстрації культурних елементів)

Ступінь відповідності — модифікований (MOD)

Переклад з англійської (еn)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO/IEC 15897

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни і визначення понять

4 Реєстраційний орган

5 Фінансуючі органи

6 Правила для заявок

7 Процедури апеляції

Додаток А Форма заявки культурної специфікації

Додаток В Приклад заявки культурної специфікації

Додаток С Зовнішні посилання на культурні специфікації

Додаток D Приклади розповідних культурних специфікацій 

Додаток Е Конструкт «reorder-after» у POSIX LC_COLLATE

Додаток F Опис розповідних культурних елементів

Додаток G Бібліографія

Додаток Н Відмінності від CEN ENV 12005:1996.

Додаток НА Перелік нормативних документів з національно-українськими культурними елементами

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт згармонізовано з ISO/IEC 15897:1999 Information technology — Procedures for registration of cultural elements (Інформаційні технології. Процедури реєстрації культурних еле­ментів) з окремими технічними змінами. Ступінь відповідності ISO/IEC15897:1999 — модифіко­ваний стандарт.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт — ТК 20 «Інформаційні технології».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Нормативні посилання», «Терміни та визначення понять» — оформлено згідно з вимогами на­ціональної стандартизації України;

— до розділу 2, до підрозділу Е.6 долучено і взято у рамку «Національне пояснення» з українським перекладом назв стандартів. Копії цих стандартів можна отримати у Головному фонді нормативних документів. До додатків В, D і G долучено «Національні пояснювальні примітки», які виділено у тексті стандарту рамкою.

Інтернаціоналізація і національно-культурна локалізація інформаційних технологій — це най­сучасніший механізм зміни інтерфейсу з комп’ютером для широкого кола користувачів із зафік­сованими правилами і нормами створення програмного продукту, який потім під час інсталяції можна настроїти на традиції національно-культурного вжитку інформаційних технологій на кон­кретній території поширення комп’ютерів. У цьому стандарті описано процедури, яких дотриму­ють у веденні Міжнародного реєстру культурних елементів. Цей реєстр інформує зацікавлені сторони (розробників і постачальників інформаційних технологій) про вже зареєстровані набо­ри культурних специфікацій для комп’ютерного застосування, зокрема специфікації розмовних культурних елементів довільної форми. Зареєстровані культурні специфікації отримують унікальні ідентифікатори стандартного формату, які можна використовувати у середовищах відкритих си­стем, здатних сприймати специфікації інтернаціоналізації та автоматично локалізувати програмні продукти.

Додатки А, С і Е становлять обов’язкову нормативну частину стандарту. До стандарту вне­сено окремі зміни, зумовлені необхідністю розроблення базового стандарту, на якому будуть ґрунтуватися більшість інших стандартів, що регламентують норми та правила специфікації культурних елементів для національно-української локалізації інформаційних технологій. Додат­кову інформацію було долучено безпосередньо до пунктів, яких вона стосується (додатковий підрозділ D.3), позначено рамкою і заголовком «Національний відхил»

ISO 639:1988 в Україні впроваджено як ДСТУ ISO 639-94 «Коди назв мов» зі ступенем відпо­відності — IDТ;

ISO 3166:1993 — як ДСТУ ISO 3166-1-2000 «Коди назв країн світу» зі ступенем відповід­ності — IDТ;

ISO 4217:2001 — як ДСТУ ISO 4217-2000 «Коди для подання валют і фондів» зі ступенем відповідності — IDТ;

ISO/IEC 10646-1:2000 впроваджують в Україні як національний стандарт зі ступенем відпо­відності — MOD з наданням йому добровільного статусу.

У додатковому підрозділі D.3 наведено розповідні специфікації культурних елементів для національно-української локалізації інформаційних технологій. Додатки В, D, F, G і Н становлять лише довідкову частину стандарту. Національний Додаток НА містить перелік чинних стандартів з національно-українським культурними елементами, НБ містить бібліографію документів націо­нально-української локалізації.

ВСТУП ДО ISO/IEC 15897

Культурні відмінності у світі обумовлюють прийняття (запозичення) інструментарію для кожної локальної культури. Стандартні методи, розроблювані ISO/IEC JTC1/SC22, полегшують таке прийняття. Реєстрація локальних угод у глобально доступному реєстрі робить це ще легшим. CEN/TC304 був першим комітетом, що почав роботу з такої реєстрації і результатом з’явився

Європейський передстандарт ENV 12005:1996. Цей міжнародний стандарт — результат прий­няття за прискореною процедурою DS/ENV 12005, публікації стандартів Данської асоціації стан­дартів, еквівалентної CEN ENV 12005

У стандарті чітко визначено процедури реєстрації культурних елементів як у вигляді роз­повідного тексту, так і формальніше, із застосуванням технічних прийомів (методик) ISO/IEC 9945-2 «POSIX Shell and Utilities (Оболонка й утиліти POSIX)». Реєстрація безкоштовна і результати будуть також вільно доступні через комп’ютерну мережу за адресою http://www.dkuug.dk/cultreg/. Це зробить інформацію про культурні угоди відкритою і вільно доступною для постачальників на ринку інформаційних технологій. Деякі з цих угод можна навіть реалізувати автоматично завантаженням формальних POSIX-специфікацій, так званих POSIX-локальностей.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
ПРОЦЕДУРИ РЕЄСТРАЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ
ПРОЦЕДУРЫ РЕГИСТРАЦИИ КУЛЬТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ

INFORMATION TECHNOLOGY
PROCEDURES FOR REGISTRATION OF CULTURAL ELEMENTS

Чинний від 2006-04-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому стандарті визначено процедури, яких дотримуються у підготовці, публікації та підтримці реєстру культурних специфікацій для комп’ютерного застосування, включно із розпов­ідними специфікаціями культурних елементів, POSIX-локальностей і символьних карт, які відпо­відають ISO/IEC 9945-2. Друкований і електронний варіанти реєстру і текст культурних специф­ікацій записують у спосіб, незалежний від кодового набору символів.

Кожна реєстрація культурного елемента має унікальні ідентифікатори у конкретному стан­дартному форматі, визначеному у 6.8. Числовий ідентифікатор та ідентифікаційний знак надано кожній специфікації культурного елемента, що реєструється, POSIX-локальності, символьній та репертуарній карті. Ці ідентифікатори унікальності культурної специфікації призначено для зас­тосування механізмом оброблення POSIX-локальності і, можливо, застосування іншою локальн­істю і символьною картою, як у мовах програмування, оброблення баз даних і протоколах кому­нікації, та для ідентифікації і специфікації людиною-оператором.

Сфера застосування цього стандарту — забезпечення посилань для розробників, постачаль­ників, користувачів та організацій зі стандартизації; визначення культурних вимог у конкретному культурному середовищі. Зареєстровані пункти, які застосовують певні POSIX-методи формаль­них специфікацій, можна також використовувати у POSIX-сумісній операційній системі та інших програмних засобах, здатних застосовувати такі специфікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи містять положення, які через посилання у цьому тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-яких з цих видань або перегляд їх не застосовують. Однак учасникам угод, базованих на цьому стан­дарті, необхідно визначити можливість застосування найостанніших видань нормативних доку­ментів, наведених нижче. У разі недатованих посилань рекомендовано звертатися до найнові­шого видання нормативних документів. Члени ISO та ІЕС впорядковують каталоги чинних міжна­родних стандартів.

ISO 639:1988 Code for the representation of names of languages

ISO/IEC 646:1991 Information technology — ISO 7-bit coded character set for information interchange

ISO/IEC 2022:1994 Information technology — Character code structure and extension techniques

ISO 3166 (all parts) Codes for the representation of names of countries and their subdivisions

ISO 4217:1995 Codes for the representation of currencies and funds

ISO 8601:1988 Data elements and interchange formats — Information interchange — Repre­sentation of dates and times

ISO/IEC 8824:1990 Information technology — Open Systems Interconnection — Specification of Abstract Syntax Notation One (ASN.I)

ISO/IEC 8825:1990 Information technology — Open Systems Interconnection — Specification of Basic Encoding Rules for Abstract Syntax Notation One (ASN.1)

ISO/IEC 9945-2:1993 Information technology — Portable Operating System Interface (POSIX) — Part 2: Shell and Utilities

ISO/IEC 10646-1, Information technology — Universal Multiple-Octet Coded Character Set (UCS) — Part 1: Architecture and Basic Multilingual Plane.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 639:1988 Код для подання назв мов

ISO/IEC 646:1991 Інформаційні технології. ISO 7-бітний набір кодованих символів для об­міну інформацією

ISO/IEC 2022:1994 Інформаційні технології. Структура символьного коду і техніка розши­рення

ISO 3166 (усі частини) Коди для подання назв країн та місцевостей

ISO 4217:1995 Коди подання валютних знаків і грошових одиниць

ISO 8601:1988 Елементи даних і формати обміну. Обмін інформацією. Подання дат і часу

ISO/IEC 8824:1990 Інформаційні технології. Взаємозв’язок відкритих систем. Специфікація абстрактної синтаксичної нотації-1 (ASN.1)

ISO/IEC 8825:1990 Взаємозв’язок відкритих систем. Специфікація базових правил кодування абстрактної синтаксичної нотації-1 (ASN.1)

ISO/IEC 9945-2:1993 Інформаційні технології. Інтерфейс мобільної операційної системи (POSIX). Частина 2: Оболонка та утиліти

ISO/IEC 10646-1, Інформаційні технології. Універсальний мультиоктетний набір кодованих символів (UCS). Частина 1: Архітектура і базова мультилінгвістична плата,

3 ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У стандарті застосовано такі терміни і визначення позначених ними понять.

3.1 локальність (locale)

Визначення підмножини середовища користувача залежно від мови і культурних угод (див. 2.5 щодо специфікацій формату файлу локальності стандарту POSIX)

3.2 символьна карта (charmap)

Текстовий файл з описом набору кодованих символів (див. 2.4 щодо опису формату файлу символьної карти стандарту POSIX)

3.3 текстовий файл (text file)

Файл із символами, організованими в один або кілька рядків

3.4 культурний елемент (cultural element)

Елемент даних для комп’ютерного застосування, який може залежати від мови, території чи інших культурних умов

3.5 культурна специфікація (cultural specification)

Розповідна культурна специфікація або асоційована з POSIX-локальністю чи з POSIX-сим­вольною або репертуарною картою

3.6 розповідна культурна специфікація (narrative cultural specification)

Розповідь-опис про культурно детерміновану інформацію для комп’ютерного застосування, далі описано у 6.2

3.7 репертуарна карта (repertoiremap)

Визначення відповідності між назвами символів і символами для репертуару набору сим­волів, використовуваного в локалізації, далі описано у 6.9

3.8 профіль (profile) (стандарту)

Набір специфікаторів значень параметрів у стандарті, відбір необов’язкових пунктів стан­дарту або рекомендації стосовно того, що у стандарті пов’язано з реалізацією