ДСТУ ISO 14001:2015 Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO 14001:2015, IDT)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Системи екологічного управління
ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ

ДСТУ ISO 14001:2015
(ISO 14001:2015, IDT)

 
 
Не є офіційним виданням.
Офіційне видання розповсюджує національний орган стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (ДП НДІ «Система»)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Горопацький, канд. фіз.-мат. наук; І. Єршова, канд. техн. наук; В. Паракуда, канд. техн. наук; А. Сухенко (науковий керівник); Ю. Тройнін

2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 21 грудня 2015 р. за № 203 з 2016-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 14001:2015 Enviromental management systems — Requirements with guidance for use (Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 14001:2015 (прийнятого методом підтвердження)

ЗМІСТ

Національний вступ

Вступ до ISO 14001:2015

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

3.1 Терміни стосовно організації та лідерства

3.2 Терміни стосовно планування

3.3 Терміни стосовно підтримування та функціювання

3.4 Терміни стосовно оцінювання дієвості та поліпшування

4 Середовище організації

4.1 Розуміння організації та її середовища

4.2 Розуміння потреб і очікувань зацікавлених сторін

4.3 Визначання сфери застосування системи екологічного управління

4.4 Система екологічного управління

5 Лідерство

5.1 Лідерство та зобов’язання

5.2 Екологічна політика

5.3 Функції, обов’язки та повноваження в межах організації

6 Планування

6.1 Дії стосовно ризиків і можливостей

6.1.1 Загальні положення

6.1.2 Екологічні аспекти

6.1.3 Обов’язкові для дотримання відповідності вимоги

6.1.4 Планування дій

6.2 Екологічні цілі та планування дій для їх досягнення

6.2.1 Екологічні цілі

6.2.2 Планування дій задля досягнення екологічних цілей

7 Підтримання системи управління

7.1 Ресурси

7.2 Компетентність

7.3 Обізнаність

7.4 Інформування

7.4.1 Загальні положення

7.4.2 Внутрішнє інформування

7.4.3 Зовнішнє інформування

7.5 Задокументована інформація

7.5.1 Загальні положення

7.5.2 Створювання та актуалізування

7.5.3 Контроль задокументованої інформації

8 Виробництво

8.1 Оперативне планування та контроль поточної діяльності

8.2 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

9 Оцінювання дієвості

9.1 Моніторинг, вимірювання, аналізування та оцінювання

9.1.1 Загальні положення

9.1.2 Оцінювання дотримання відповідності

9.2 Внутрішній аудит

9.2.1 Загальні положення

9.2.2 Програма внутрішнього аудиту

9.3 Аналізування системи управління

10 Поліпшування

10.1 Загальні положення

10.2 Невідповідність і коригувальні дії

10.3 Постійне поліпшування

Додаток А Настанови щодо застосування цього стандарту

Додаток В Відповідність між ISO 14001:2015 та ISO 14001:2004

Бібліографія

Абетковий покажчик англійських термінів

Додаток НА Абетковий покажчик українських термінів

Додаток НБ Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є переклад ISO 14001:2015 Environmental management systems — Requirements with guidance for use (Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 93 «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів».

Цей стандарт можуть застосовувати всі організації, які мають на меті розробити та виконувати екологічну політику і завдання, ураховуючи правові й інші вимоги.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

— вилучено «Передмову» до ISO 14001:2015 як таку, що безпосередньо не стосується цього стандарту;

— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

— англійський вислів «Note to entry» в цьому стандарті перекладено як «Примітка»;

— долучено національні додатки НА «Абетковий покажчик українських термінів» та НБ «Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними нормативними документами, на які є посилання в цьому стандарті».

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 14001:2015

0.1 Передумови

Досягнення гармонійного поєднання навколишнього середовища, суспільства та сталого розвитку вважають необхідною умовою задоволення потреб нинішнього покоління без нанесення шкоди можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Сталий розвиток як мету досягають урівноваженням трьох основоположних складових частин сталого розвитку.

Соціальні очікування щодо сталого розвитку, прозорості та підзвітності еволюціонували разом з усе більш суворими законодавчими ініціативами, збільшуваним тиском забруднення на довкілля, неефективним використанням ресурсів, неналежним поводженням з відходами, зміною клімату, деградацією екосистем і втратою біорозмаїття.

Це спонукало організації опанувати системний підхід до екологічного управління, запроваджуючи системи екологічного управління задля сприяння екологічному складникові сталого розвитку.

0.2 Завдання системи екологічного управління

Призначеність цього стандарту — надати організаціям загальну схему діяльності задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами. Він установлює вимоги, виконання яких дає змогу організації досягти запланованих результатів, що їх вона визначила для своєї системи екологічного управління.

Системний підхід до екологічного управління може забезпечити найвище керівництво інформацією, яка буде корисною для досягнення довгострокового успіху та набуття можливостей, що сприятимуть сталому розвитку, завдяки:

— збереженню стану довкілля запобіганням або послабленням несприятливих впливів на нього;

— послабленню потенційного несприятливого впливу умов довкілля на організацію;

— сприянню організації у виконанні обов’язкових для дотримання відповідності вимог;

— підвищенню екологічної дієвості;

— контролюванню (або впливанню на них) способів розроблення продукції та послуг організації, їх виготовлення, розподілення, споживання та видалення з урахуванням аспектів передбачуваного жит­тєвого циклу, що сприятиме запобіганню впливу на довкілля від непередбачуваного переходу з однієї стадії життєвого циклу в іншу протягом усього життєвого циклу;

— досягненню фінансових переваг і переваг у функціюванні, що можуть бути наслідком запровадження екологічно обґрунтованих альтернативних підходів, які зміцнюють позиції організації на ринку;

— обмінюванню екологічною інформацією з відповідними зацікавленими сторонами.

Цей стандарт, як і інші стандарти, не призначено для збільшення чи змінення правових вимог щодо організації.

0.3 Чинники успіху

Успіх системи екологічного управління залежить від залучення персоналу всіх рівнів і підрозділів організації на чолі з найвищим керівництвом. Організації можуть використовувати можливості щодо запобігання чи послаблення несприятливих впливів і посилення сприятливих впливів на довкілля, зокрема тих, що зумовлюють стратегічні наслідки та наслідки для конкурентоспроможності організації. Найвище керівництво може ефективно враховувати свої ризики та можливості щодо інтегрування екологічного управління в бізнес-процеси в організації, її стратегічну спрямованість і прийняття нею рішень, поєднавши їх з іншими бізнесовими пріоритетами, а також охопивши екологічні принципи управління загальною системою управління. Демонстрацію успішності запровадження цього стандарту може бути використано задля того, щоб переконати зацікавлені сторони в результативності наявної системи екологічного управління.

Прийняття цього стандарту, однак, саме по собі не гарантує оптимальних екологічних результатів. Застосування цього стандарту може бути різним для різних організацій залежно від середовища їх функціювання. Дві організації можуть здійснювати подібну діяльність, але можуть мати різні обов’язкові для дотримання відповідності вимоги, зобов’язання, установлені в їхніх екологічних політиках, а також різні екологічні технології й цілі щодо екологічної дієвості, однак обидві організації можуть відповідати вимогам цього стандарту.

Рівень конкретизації та складність системи екологічного управління змінюватимуться залежно від середовища функціювання організації, сфери застосування її системи екологічного управління, обов’язкових для дотримання відповідності вимог, особливостей її діяльності, продукції та послуг, зокрема екологічних аспектів організації та пов’язаних з ними впливів на довкілля.

0.4 Модель «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій»

Підґрунтя для підходу, що лежить в основі системи екологічного управління, — концепція «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій» (англійською мовою «Plan-Do-Check-Act» (далі — PDCA)). Модель PDCA відображає ітеративний процес, що його використовують організації для досягнення постійного поліпшування. її можна застосувати для системи екологічного управління, а також для кожної з її окремих елементів. Цю модель можна коротко описати поданим нижче чином:

— Плануй: установлюй екологічні цілі та процеси, потрібні для отримання результатів, що відпо­відають екологічній політиці організації.

— Виконуй: запроваджуй процеси, як заплановано.

— Перевіряй: відстежуй та вимірюй процеси, зважаючи на екологічну політику, зокрема на свої зобов’язання, екологічні цілі та робочі критерії, а також звітуй про результати.

— Дій: уживай заходів задля постійного поліпшування.

На рисунку 1 показано, як загальну схему, описану в цьому стандарті, можна відобразити моделлю PDCA, що може допомогти новим і теперішнім користувачам усвідомити важливість системного підходу.

0.5 Зміст цього стандарту

Цей стандарт відповідає вимогам ISO щодо стандартів на системи управління. Ці вимоги стосуються загальної структури стандарту, однозначності викладу основного тексту, а також загальних термінів з основними визначеннями, щоб полегшити користувачам запровадження кількох стандартів ISO на системи управління.

У цьому стандарті немає вимог, характерних для інших систем управління, зокрема, систем управління якістю, систем управління охороною здоров’я та безпекою праці, систем енергетичного управління та систем управління фінансами. Однак, цей стандарт дає змогу організації використовувати єдиний підхід і ризик-орієнтоване мислення, щоб поєднати свою систему екологічного управління з вимогами інших систем управління.

У цьому стандарті є вимоги, що їх використовують для оцінювання відповідності. Організація, яка хоче продемонструвати відповідність цьому стандарту, може зробити це,

— підготувавши самовизначення та самодекларацію, або

— отримавши підтвердження своєї відповідності потребам і очікуванням зацікавлених сторін, наприклад, замовників, або

— отримавши підтвердження своєї самодекларації зовнішньою стороною, або

— отримавши підтвердження про сертифікацію/реєстрацію своєї системи екологічного управління зовнішньою організацією.

У додатку А подано пояснювальну інформацію, яка допоможе запобігти неправильному тлумаченню вимог цього стандарту. У додатку B показано формальну відповідність між попередньою та цією редакціями цього стандарту. Рекомендації стосовно запровадження систем екологічного управління, подано в ISO 14004.

У цьому стандарті використано такі дієслівні форми:

— «повинно», «потрібно» («shall») зазначає вимогу;

— «має», «рекомендовано» («should») зазначає рекомендацію;

— «можна», «дозволено» («may») зазначає дозвіл;

— «може(-уть)», «спроможний» («can») зазначає можливість або спроможність.

Інформацію, подану як «Примітка», призначено для надання допомоги в розумінні чи використанні

цього документа. У «Примітці до визначення», використану в розділі 3, подано додаткову інформацію, яка доповнює термінологічні дані та може мати положення щодо використання терміна.

Терміни та визначення понять у розділі 3 розміщено в концептуальному порядку, а абетковий по­кажчик термінів подано в кінці документа.

ДСТУ ISO 14001:2015

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ВИМОГИ ТА НАСТАНОВИ ЩОДО ЗАСТОСОВУВАННЯ

ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEMS
REQUIREMENTS WITH GUIDANCE FOR USE

Чинний від 2016-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює вимоги до системи екологічного управління, що їх організація може ви­користовувати для підвищення своєї екологічної дієвості. Цей стандарт призначено для застосування організацією, яка прагне керувати своїми екологічними зобов’язаннями на систематичній основі, що сприятиме екологічному складникові сталого розвитку.

Цей стандарт допоможе організації досягти запланованих результатів своєї системи екологічного управління, які будуть корисними для довкілля, для самої організації та зацікавлених сторін. Результати системи екологічного управління, які організація планує в своїй екологічній політиці, стосуються:

— підвищення екологічної дієвості;

— виконання обов’язкових для дотримування відповідності вимог;

— досягнення екологічних цілей.

Цей стандарт застосовний до будь-якої організації, незалежно від її розміру, типу та особливостей, і поширюється на визначені організацією екологічні аспекти її діяльності, продукції та послуг, які вона може контролювати чи на які вона може впливати протягом передбачуваного життєвого циклу. Стандарт не встановлює конкретних критеріїв екологічної дієвості.

Цей стандарт може бути використано в цілому чи частково задля того, щоб систематично поліп­шувати екологічне управління. Проте, твердження щодо відповідності цьому стандарту не є прийнятним, якщо всі його вимоги не буде охоплено системою екологічного управління організації та їх не буде виконано без винятку.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Нормативних посилань немає.