ДСТУ-Н Б EN 1998-3:2012 Єврокод 8. Проектування сейсмостійких конструкцій. Частина 3. Оцінка стану та відновлення будівель (EN 1998-3:2005, IDT). Проект

Передмова

Цей Європейський Стандарт EN 1998-3, Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конструкцій: Оцінка стану та відновлення будівель, був підготовлений Технічним Комітетом CEN/ТС 250 "Єврокоди в галузі бу­дівництва", секретаріат якого проводиться BSI CEN/ТС 250 відповідає за всі Єврокоди конструкцій.

Цей Європейський Стандарт повинен отримати статус національного стандарту, або шляхом опублікування ідентичного тексту, або схвалення, не пізніше травня 2006 року, і національні стандарти, що суперечать даному, повинні бути відкликані не пізніше березня 2010 року.

Цей документ замінює собою ENV 1998-1-4: 1996.

Згідно Внутрішніх Регламентів CEN-CENELEC, Організації Націо­нальних стандартів наступних країн зобов'язані застосовувати цей Європейський Стандарт: Австрія, Бельгія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство.

Foreword

This European Standard EN 1998-3, Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance: Assessment and Retrofitting of buildings, has been pre­pared by Technical Committee CEN/TC250 "Structural Eurocodes", the Secretariat of which is held by BSI. CEN/TC250 is responsible for all Structural Eurocodes.

This European Standard shall be given the status of a National Standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by May 2006, and conflicting national standards shall be withdrawn at latest by March 2010.

This document supersedes ENV 1998-1-4: 1996.

According to the CEN-CENELEC In­ternal Regulations, the National Standard Organisations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.

Історія створення програми Єврокоду

В 1975 році, комісією Європейського Співтовариства було прийнято рішення про програму дій в області будівництва, на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та гармонізації технічних специфікацій.

У рамках цієї програми дій, Комісія ухвалила ініціативу щодо створення набору гармонізованих технічних правил для проектування будівельних робіт, які, на першому етапі будуть служити в якості альтернативи для національних норм, чинних в державах - Членах і, в кінцевому рахунку, замінити їх.

Протягом п'ятнадцяти років, комісія, за допомогою Керівного комітету з Представниками держав - Членів, провела розробку програми Єврокодів , яка привела до першого покоління європейських кодів у 1980-х роках.

В 1989 році, комісія і держави - члени ЄС і Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) вирішили, на підставі згоди¹ між комісією і CEN, передати підготовку і публікацію Єврокодів до CEN через ряд Мандатів, з тим щоб забезпечити їм (Єврокодам) майбутній статус Європейського

¹Угода між комісією Європейських Співтовариств і Європейського комітету з Стандартизації (CEN) відносно роботи з ЕВРОКОДАМИ для проектуван­ня будівель та будівельних робот (BC/CEN/03/89).

Стандарту (EN). Це зв'язує фактично Єврокоди з положеннями всіх директив Ради і/або рішень комісії, пов'язаних з європейськими стандартами (наприклад, директива Ради 89/106/EEC про будівельну продукцію - CPD - і директиви Ради 93/37/EEC, 92/50/ЕЕС і 89/440/EEC про громадські роботи, послуги і еквівалент ЄАВТ директиви ініційовано з ціллю створення внутрішнього ринку).

Структурно програма Будівельних Єврокодів включає в себе такі стандарти, які, як правило, складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод : Основи будівельного Проектування

EN 1991 Єврокод 1: Впливи на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування бетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев'яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам'яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування у сейсмічно небезпечних районах

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

Єврокоди визнають відповідальність регулюючих органів у кожній Державі-члені, і є гарантіями їх права визначати значення, що стосуються регулювання питань безпеки на національному рівні, де вони продовжують варіюватися від держави до держави.

Background of the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Community decided on anaction programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmo­nisation of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980’s.

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and Euro­pean Free Trade Association (EFTA) decided, on the basis of an agreement¹ between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future

¹ Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Stan­dardisation (CEN) concerning the work on EURO­CODES for the design of building and civil engineer­ing works (BC/CEN/03/89).

status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EF- TA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode : Basis of Structural Design

EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures

EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of alumi­nium structures

Eurocode standards recognise the re­sponsibility of regulatory authorities in each Member State and have safe­guarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

Статус і сфера застосування Єврокодів

Держави-Члени ЄС і ЄАВТ визнали, що Єврокоди служать в якості довідкового матеріалу для таких цілей:

-    як спосіб доказу відповідності будівель і будівельних робіт основним вимогам директиви Ради 89/106/EEC, особливо важлива Вимога N° 1 - Механічна стійкість і стабільність і важлива Вимога N° 2

-  Безпека у разі пожежі;

-   як основа для визначення контрактів на будівельні роботи і суміжні інженерні послуги;

-    як основа для розробки гармонізованих технічних характеристик будівельної продукції (EN-и і ETA-и).

Еврокоди, в тій мірі, в якій вони стосуються саме будівельних робіт, матимуть прямий зв'язок з Пояснювальними Документами², передбаченими в Статті 12, CPD, хоча вони мають іншу природу від гармонізованих продуктів стандартизації³. Таким чином, технічні аспекти, що випливають при роботі з Еврокодами, повинні бути належним чином розглянуті Технічними Комітетами CEN і/або Робочими Групами EOTA, що працюють з стандартами продукції з метою досягнення повної сумісності цих технічних специфікацій з Євро- кодами.

²    Згідно ст. 3.3 CPD, основним вимогам (ER-ам), повинна бути дана конкретна форма в тлумаченні документів для створення необхідних зв'язків між основним вимогам і мандатами для гармонізованих EN-и і ETAG-и/ETA-и.

³    Згідно ст. 12 CPD пояснювальні документи по­винні:

a)   дати конкретну форму необхідним вимогам по гармонізації термінології і технічним основам і зазначенням класів і рівнів по кожній вимозі в разі потреби;

b)   вказати способи зв'язку цих класів і рівнів вимог з технічними характеристиками, наприклад, методи обчислення і докази, технічні правила для розробки проекту тощо;

c)    служити керівництвом для розробки гармонізованих стандартів і керівних принципів для європейських технічних схвалень.

Єврокоди, фактично, грають аналогічну роль у ER 1, та, частково, у ER 2.

Єврокоди надають загальні структурні правила проектування для повсякденного використання при проектуванні будівель і окремих конструкцій як традиційного так і інноваційного характеру. Незвичайні форми констукцій або проектування умов, які не підпадають до додаткового експертного розгляду, потребують особливого підходу в таких випадках.

Status and field of application of Eurocodes

The Member States of the EU and EF­TA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

-      as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement N°1 - Mechanical resistance and stability - and Essential Requirement N°2

 - Safety in case of fire;

- as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services ;

-  as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs).

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents² referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards . Therefore, technical aspects arising from the Eu­rocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Commitees and/or EOTA Working Groups working on product standards with aview to achieving full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

²   According to Art. 3.3 of the CPD, the essential re­quirements (ERs) shall be given concrete form in inter­pretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the man­dates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

³   According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall:

a)   give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary ;

b)    indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc. ;

c)   serve as a reference for the establishment of harmo­nised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

The Eurocode standards provide com­mon structural design rules for every­day use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

Національні Стандарти впрова­дження Єврокодів

Імплентація національних стандартів при впровадженні Єврокодів будуть включати в себе повний текст Єврокоду (включаючи будь-які додатки), що опубліковані CEN, які можуть передувати Національну титульну сторінку і Національну Передмову, і може супроводжуватись Національним додатком.

Національний додаток може містити тільки інформацію про ті параметри, які залишаються відкритими в Єврокодах для національного вивикористання, відомий як національно встановлені параметри, які будуть використовуватися для проектування будівель і будівельних робіт, які повинні бути побудовані в країні, тобто:

- значення та/або класи, де варіанти наведені в Єврокоді,

-    значення, які можна використовувати там, де символ дано тільки в Єврокоді,

-     конкретні дані країни (географічні, кліматичні тощо), наприклад, карту сніжного покрову,

-   процедура, яка повинна використовуватися як альтернативна процедурі, наведеної в Єврокоді.

Він також може містити

-    рішення щодо застосування інформаційних доповнень,

-    посилання на несуперечливу додаткову інформацію, щоб допомогти користувачеві застосовувати Єврокод.

National Standards implementing Eurocodes

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National annex.

The National annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for na­tional choice, known as Nationally De­termined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineer­ing works to be constructed in the country concerned, i.e. :

- values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

- values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

- country specific data (geographical, climatic, etc.), e.g. snow map,

- the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode.

It may also contain

-       decisions on the application of informative annexes,

-     references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.

Зв’язок між Єврокодами і узго­дженими технічними характеристиками (EN-и і ETA-и) на продукцію

Існує необхідність забезпечення послідовності між гармонізуванням технічних спеціфікацій на будівельні вироби і технічними правилами для роботи⁴. Крім того, вся інформація, яка супроводжує CE-маркировку на будівельну продукцю, яка відноситься до Єврокодів, повинна чітко вказувати, які параметри, визначені на національному рівні, було прийнято до уваги.

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

There is a need for consistency between the harmonised technical specfications for construction products and the technical rules for works⁴. Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Додаткова інформація, що відноситься до EN 1998-3

Незважаючи на те, оцінці та модерні­зації існуючих структур для несейсмічних дій є

___________

⁴ див. розд..3.3 і розд. 12 з CPD, а також 4.2, 4.3.1, 4.3.2 і 5.2 ID 1.

ще не охоплені відповідними залежить від матеріалу Єврокодів, ця частина Єврокод 8 був спеціально розроблений, тому що:

- Для багатьох старих структур, сейсмостійкість не був розглянутий в ході оригінальний будівництво, в той час як несейсмічних дії були обслужені, принаймні, за допомогою Традиційні правила будівництва.

- Сейсмічні оцінки небезпеки відповідно до цього знанням може вказувати на необхідно для модернізації кампаній.

-    Пошкодження, викликані землетрусами може створити необхідність в капітальному ремонті.

Крім того, оскільки в філософії Єврокод 8 сейсмічного проектування но

вих структур на основі певних прийнятною ступенем структурних ушкоджень у разі проектне землетрус, критерії оцінки сейсмічної (структур розроблена в Відповідно до Єврокод 8, а потім пошкоджений), становлять невід'ємну частину Весь процес для сейсмічної надійності конструкції.

У сейсмічної ситуації модернізації, якісні перевірки для виявлення та усунення основних структурних дефектів дуже важливими і не повинно бути збентежений кількісного аналітичного підходу, властиві цій частині Єврокод 8. Підготовка документів більш якісний характер залишається ініціативою Національні органи.

Цей стандарт розглядає тільки структурні аспекти оцінки сейсмічної і модернізації, які можуть становити лише один з компонентів більш широкої стратегії для сейсмічного ризику пом'якшенню їх наслідків. Даний стандарт буде застосовуватися тільки вимогу, що стосується оцінки конкретного будинку була створена. Умови, при яких сейсмічної оцінки індивідуальних будівлі - можливо, призведе до модернізації - може знадобитися виходять за рамки цього стандарту.

Національні програми по зниженню сейсмічного ризику за допомогою оцінки сейсмічної і модернізація може розрізняти “активних” і “пасивних” сейсмічної оцінки та модернізація програм. “Активний” програм може знадобитися власникам певних Категорії будівель для задоволення конкретних термінів завершення сей­смічних оцінка і - в залежності від

його результатів в модернізації. Категорії будівлі обраний бути спрямовані може залежати від сейсмічності і грунтових умов, Клас важливість і зайнятості і сприймається уразливості будівлі (як залежить від типу матеріалу і будівництво, поверховість, вік будівлі щодо дати старшого виконавчого кодексу і тощо.). “Пасивний” Програми зв'язати сейсмічної оцінки - можливо, призведе до модернізації - з іншого заходів або діяльності пов'язані з використанням будівлі і його безперервність, такі як зміна у використанні, що збільшує зайнятість і важливість класу, реконструкція вище певних меж (як Відсоток забудови або від загальної вартості будівництва), ремонт пошкоджень після землетрусу і тощо. Вибір граничних станів повинні бути перевірені, а також по­вернення періоди сейсмічного впливу віднесені до різних граничним станам, може залежати від Прийнята програма для оцінки та модернізації. Відповідні вимоги можуть бути менш суворі в “активних” програми, ніж в “пасивної” ті, наприклад, в “пасивних” Програми викликана реконструкції, відповідні вимогам, можуть розташовувати в порядку ступенів з обсягу та вартості реконструкції виконаної роботи.

У випадках низької сейсмічності (див. EN1998-1, 3.2.1 (4)), цього стандарту можуть бути адаптовані до місцевих умов відповідними національними додатками.

Additional information specific to EN 1998-3

Although assessment and retrofitting of existing structures for non-seismic actions is not yet

___________

⁴ see Art.3.3 and Art.12 of the CPD, as well as 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1.

covered by the relevant materialdependent Eurocodes, this Part of Eurocode 8 was specifically developed because:

- For many older structures, seismic resistance was not considered during the original construction, whereas nonseismic actions were catered for, at least by means of traditional construction rules.

-  Seismic hazard evaluations in accordance with present knowledge may indicate the need for retrofitting campaigns.

- Damage caused by earthquakes may create the need for major repairs.

Furthermore, since within the philosophy of Eurocode 8 the seismic design of

new structures is based on a certain acceptable degree of structural damage in the event of the design earthquake, criteria for seismic assessment (of structures designed in accordance with Eurocode 8 and subsequently damaged) constitute an integral part of the entire process for seismic structural safety.

In seismic retrofitting situations, qualitative verifications for the identification and elimination of major structural defects are very important and should not be discouraged by the quantitative analytical approach proper to this Part of Eurocode 8. Preparation of documents of more qualitative nature is left to the initiative of the National Authorities.

This Standard addresses only the structural aspects of seismic assessment and retrofitting, which may form only one component of a broader strategy for seismic risk mitigation. This Standard will apply once the requirement to assess a particular building has been established. The conditions und r which seismic assessment of individual buildings - possibly leading to retrofitting - may be required are beyond the scope of this Standard.

National programmes for seismic risk mitigation through seismic assessment and retrofitting may differentiate between “active” and “passive” seismic assessment and retrofitting programmes. “Active” programmes may require owners of certain categories of buildings to meet specific deadlines for the completion of the seismic assessment and - depending on its outcome - of the retrofitting. The categories of buildings selected to be targeted may depend on seismicity and ground conditions, importance class and occupancy and perceived vulnerability of the building (as influenced by type of material and construction, number of storeys, age of the building with respect to dates of older code enforcement, etc.). “Passive” programmes associate seismic assessment possibly leading to retrofitting - with other events or activities related to the use of the building and its continuity, such as a change in use that increases occupancy or importance class, remodelling above certain limits (as a percentage of the building area or of the total building value), repair of damage after an earthquake, etc. The choice of the Limit States to be checked, as well as the return periods of the seismic action ascribed to the various Limit States, may depend on the adopted programme for assessment and retrofitting. The relevant requirements may be less strin­gent in “active” programmes than in “passive” ones; for example, in “passive” programmes triggered by remodelling, the relevant requirements may gradate with the extent and cost of the remodelling work undertaken.

In cases of low seismicity (see EN1998- 1, 3.2.1(4)), this Standard may be adapted to local conditions by appropriate National Annexes.

Національний додаток для EN 1998-4

Цей стандарт дає альтернативні процедури, вимоги та рекомендації з примітками, що вказують, де національні уточнення повинні бути зроблені. Тому Національний Стандарт, реалізуючий EN 1998-2, повинен мати Національну програму, що містить всі встановлені державою параметри, які будуть використовуватися для проектування будівель і будівельних робіт, які повинні бути виконані у відповідній країні.

Національний вибір допускається в EN 1998-3: 2005 через пункти:

National annex for EN 1998-2

This standard gives alternative procedures, values and recommendations for classes, with notes indicating where national choices may have to be made. Therefore the National Standard implementing EN 1998-2 should have a National annex containing all National­ly Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the relevant country.

National choice is allowed in EN 1998-3: 2005through clauses:

(1)    Сферу застосування Єврокоду 8 визначено в EN 1998-1: 2004, 1.1.1 та сферу застосування цього стандарту визначено в (2), (4) і (5). Додаткові частини Єврокод 8 вказані в EN 1998-1: 2004, 1.1.3.

(1)      The scope of Eurocode 8 is defined in EN 1998-1: 2004, 1.1.1 and the scope of this Standard is defined in (2), (4) and (5). Additional parts of Eurocode 8 are indicated in EN 1998-1: 2004, 1.1.3.

(2)     Сфера застосування EN 1998-3 виглядає наступним чином:

-      Поставити критерії для оцінки сейсмічної ефективності існуючих окремих будівельних конструкцій.

-      Описати підхід у виборі необхідних корегуючих заходів.

-      Визначити критерії для розробки заходів модернізації (тобто концепція, структурний аналіз, включаючи заходи втручання, остаточний розрахунок параметрів структурних елементів та їх приєднання до існуючих елементів конструкції).

ПРИМІТКА Для цілей цього стандарту, модернізація включає в себе як зміцнення непошкоджених конструкцій і ремонт пошкоджених землетрусом конструкцій.

(2)   The scope of EN 1998-3 is as follows:

-     To provide criteria for the evaluation of the seismic performance of existing individual building structures.

-     To describe the approach in selecting necessary corrective measures.

-    To set forth criteria for the design of retrofitting measures (i.e. conception, structural analysis including intervention measures, final dimensioning of structural parts and their connections to existing structural elements).

NOTE For the purposes of this standard, retrofitting covers both the strengthening of undamaged structures and the repair of earthquake damaged structures.

(3)     При проектуванні втручання в конструкцію з метою забезпечення адекватної стійкості до сейсмічного впливу, конструкційні варифікації слід також проводити по відношенню до комбінацій навантажень, які не являються сейсмічними.

(4)      Відображаючи базові вимоги стандарту EN 1998-1: 2004, цей стандарт поширюється на оцінки сейсмічної та модернізації будівель з найбільш часто використовуваних будівельних матеріалів: бетону, сталі і кам'яної кладки.

ПРИМІТКА Інформаційні Додатки А, В і С містять додаткову інформацію, яка стосується будівель із залізобетону, сталі і композитних матеріалів, а також цегли, відповідно, і до їх модернізації в разі потреби.

4)        Reflecting the basic requirements of EN 1998-1: 2004, this Standard covers the seismic assessment and retrofitting of buildings made of the more commonly used structural materials: concrete, steel, and masonry.

NOTE Informative Annexes А, В and С contain additional infonnation related to the assessment of reinforced concrete, steel and composite, and masonry buildings, respectively, and to their upgrading when necessary.

(5)     Although the provisions of this Standard are applicable to all categories of buildings, the seismic assessment and retrofitting of monu­ments and historical buildings often requires different types of provisions and approaches, depending on the nature of the monuments.

(6)   Оскільки існуючі конструкції:

(I)   відображають стан будівель в час їх будівництва;

(II)    можливо, містять приховані грубі помилки;

(III)    могли зазнати впливу минулих землетрусів чи інших випадкових впливів з невідомими наслідками, структурна оцінка і можливе втручання в конструкцію, як правило, піддаються різного ступеня невизначеності (рівень знання), чим проектування нових конструкцій. Таким чином, необхідні різні види матеріалів і факторів, коефіцієнти запасу міцності конструкції, а також різні процедури аналізу, в залежності від повноти та достовірності наявної інформації.

(6)   Since existing structures:

(I)   reflect the state of knowledge at the time of their construction;

(II)   possibly contain hidden gross errors;

(III) may have been submitted to previous earthquakes or other accidental actions with unknown effects, structural evaluation and possible structural intervention are typically subjected to a different degree of uncertainty (level of knowledge) than the design of new structures. Different sets of material and structural safety factors are therefore required, as well as different analysis procedures, depending on the completeness and reliability of the information available.