Методичні рекомендації щодо складання завдання на проектування для реконструкції будівель закладів загальної середньої освіти, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації

Методичні рекомендації щодо складання завдання на проектування для реконструкції будівель закладів загальної середньої освіти, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ці Методичні рекомендації щодо складання завдання на проектування для реконструкції будівель закладів загальної середньої освіти, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації (далі – Методичні рекомендації), розроблені з урахуванням положень законів України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі – ДБН А.2.2-3:2014), відповідно до принципу відбудови України «Build Back Better and Greener», з метою надання підтримки та допомоги засновникам закладів загальної середньої освіти, замовникам будівництва під час отримання вихідних даних та розроблення проектної документації.

Ці Методичні рекомендації базуються на комплексному аналізі здійснених закупівель робіт і послуг з розроблення проектної документації на об’єкти будівництва (будівлі закладів загальної середньої освіти) та принципах сталого будівництва із застосуванням сучасних енерго- і ресурсозберігаючих технологій, екологічних продуктів які відповідають цілям зеленого переходу й цифрової трансформації ЄС.

Методичні рекомендації узагальнюють найкращі практики підготовки завдань на проектування, не встановлюють норм прав, не тлумачать їх та носять рекомендаційний характер.

Ці Методичні рекомендації не поширюються на будівництво окремих будівель та споруд у складі закладів загальної середньої освіти, на які не поширюються вимоги ДБН В.2.2- 3:2018 «Заклади освіти» (далі – ДБН В.2.2-3:2018). Реконструкція інших будівель та споруд, що входять до складу закладу загальної середньої освіти, наприклад, котельня, трансформаторна підстанція тощо, виконуються відповідно до вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством.

У разі наявності у будівлі закладу загальної середньої освіти, що постраждала внаслідок збройної агресії російської федерації, статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій, слід керуватися Порядком проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 № 1342.

Терміни, що вживаються у цих Методичних рекомендаціях вживаються в таких значеннях:

Будівлі закладів загальної середньої освіти – будівлі, до складу яких входить одна або більше група таких приміщень як навчальні, навчально-виробничі, фізкультурно- спортивні, клубно-видовищні, адміністративно-службові, допоміжні та підсобні приміщення, бібіліотека, приміщення харчування, медичного обслуговування та інші приміщення, які використовуються для забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.

Екологічна характеристика – характеристика об'єкта, що пов’язана з впливом на довкілля і здоров’я людини на однієї або декількох стадіях життєвого циклу.

Життєвий цикл – послідовні та пов’язані між собою стадії будівлі як системи: сировина – матеріал – виріб – елемент – конструкція і мережі – експлуатація – ремонт і реконструкція – розбирання і утилізація.

Стадія життєвого циклу – етап життєвого циклу, якій виконує одну чи кілька встановлених функцій і відображає життєвий цикл об'єкту.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законодавстві у сферах містобудівної діяльності, освіти, забезпечення енергетичної ефективності будівель, надання будівельної продукції на ринку, електронних довірчих послуг, електронного документообігу та використання електронних документів.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

2.1. Алгоритм (послідовність) складання завдання на проектування

Відповідно до положень абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльності» та частини десятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника будівництва до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (далі – містобудівні умови та обмеження), технічних умов.

Задання на проектування, згідно з частиною першою та дев’ятою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі – Порядок), є однією з основних складових вихідних даних для проектування об’єктів містобудування (далі – вихідні дані) поряд з містобудівними умовами та обмеженнями і технічними умовами. Завдання на проектування складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Відповідно до пункту 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 перелік основних даних та вимог, які вказуються у завданні на проектування, наведено у додатку Б ДБН А.2.2-3:2014, а перелік інших вихідних даних, які надаються замовником проектувальнику, наведено у додатку А ДБН А.2.2-3:2014.

Враховуючи вказані вище вимоги до складання завдання на проектування та зважаючи на положення пункту 4.2 Порядку при складанні завдання на проектування для реконструкції будівель закладів загальної середньої освіти, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, повинно бути дотримано алгоритму, згідно з яким, спочатку отримуються містобудівні умови та обмеження, технічні умови (за потреби), після чого складається завдання на проектування з їх урахуванням, погоджується з проектувальником та затверджується замовником.

2.2. Вимоги щодо форми, формату та порядку підписання завдання на проектування як документа

Відповідно до абзаців другого-четвертого підпункту 4.1 пункту 4 Порядку завдання на проектування рекомендовано створювати у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»

Примірник завдання на проектування завантажується генпроектувальником (проектувальником) через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет Електронної системи) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681. На примірник завдання на проектування накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідальних осіб, які підписували завдання на проектування, з використанням програмних засобів електронної системи.

Таким чином, повинно бути дотримано вимоги щодо форми, формату та порядку підписання завдання на проектування як документа, які визначені Порядком та Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681.